Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію: «Лілея Угоди». Міктам Давида. Повчання, написане, 2 коли він воював із Арамом Нагараїмом і Арамом Зобою, і коли Йоав повернувся й переміг дванадцять тисяч ідумейських воїнів у Соляній долині.
3 О Боже, прогнівився Ти на нас,
Ти відштовхнув нас і понищив.
Тож поверни нас до життя.
4 Ти землю потрясав, поки не розкололась,
зціли, будь-ласка, рани їй,
бо рушиться ущент.
5 Чимало лиха ти послав своєму люду.
Як той бідака у хмільнім угарі,
під тягарем всіх бід ми падаємо з ніг,
на ноги ледь зіп’явшись.
6 Ти дав усім, хто вірує у Тебе, прапор,
щоб їх застерегти про ворогів. Села
7 Щоб ті, кого Ти любиш, утекли,
почуй мене і розведи біду,
правицею могутньою змахнувши!
8 Бог подарував мені таку обітницю у храмі[a]:
«З радістю Я в борні здобуду перемогу
й віддам цю землю народу Своєму:
Я віддам їм Сихем й долину Суккот».
9 Належатиме Мені і Ґілеад,
і землі Манассії й Ефраїма.
Шоломом мені буде Ефраїм,
Юдея царським скіпетром послужить.
10 Моав—той стане мискою, щоб ноги мить,
в Едомі я роззуюсь, скину черевики[b],
проголошу свою звитягу над филистимлянами.
11-12 Та нині відштовхнув мене Ти, Боже,
Тебе немає серед наших вояків.
Хто ж поведе нас на фортечні мури?
Хто до Едому доведе мене?
13 Допоможи здобути перемогу, Боже!
Простому смертному не врятувати нас.
14 Звитягу дасть лиш Божа допомога,
лиш Бог потопче наших ворогів.
Поверніться до Господа
14 Ізраїль, повернись до Бога, Господа свого, бо ти спіткнувся за гріхи свої. 2 Слова любові запишіть й до Господа із ними поверніться. Скажіть Йому:
«Прости нам всі гріхи, що ми вчинили.
Прийми оці слова, як жертву,
що ми підносимо тобі—хвалу з уст наших[a].
3 Не варто мчати до Ассирії,
бо вона нас не врятує.
Не скажемо тому, кого самі створили:
„Ти—Бог наш, через Тебе й сирота зігрітий”».
Господь простить Ізраїль
4 Господь говорить: «Я вибачу їх за те,
що вони прагнули покинути Мене.
Я буду їх любити вільно,
бо гнів Мій відвернувся вже від них.
5 Я буду, мов роса для Ізраїлю.
Він проросте, немов лілея,
вкорениться, немов ливанський кедр.
6 Його коріння розростеться рясно,
і буде він розкішний, як олива
а запах, наче у кедрових лісів Ливану.
7 Народ Ізраїлю знову буде жити під захистом Моїм.
Вони ростимуть, мов пшениця,
виганятимуться, мов лоза.
І слава Ізраїлю буде, як вино Ливану.
Застереження проти бовванів
8 Ефраїме, не матиму Я більше ніякого діла
до тих бовванів[b].
Я той, хто відповідає на молитви твої,
та зберігає тебе[c].
Я, мов вічнозелений й розкішний кипарис.
Твоє благословення приходить від Мене».
Остання порада
9 Хто мудрий, хай збагне усе це,
хто розуміння має, хай того навчиться.
Прямі праведні путі Господні,
й лише праведні ходять живуть ними.
Хто коїть гріх на тім путі, тих спіткає смерть[d].
Дбайте насамперед про Царство Небесне
(Мт. 6:25-34, 19-21)
22 Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє. 23 Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло—одягу! 24 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
25 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину. 26 Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим? 27 Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. 28 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
29 Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете. 30 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте.
31 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International