Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Хвальна пісня синів Кори.
2 О Господи, будь милосердним до країни
і поверни додому Якова синів-вигнанців.
3 Прощення народу Своєму даруй,
о Господи, зітри його гріхи! Села
4 Спини Свій гнів
і не лютуй на нас безтямно.
5 Спасителю, не сердься, прийми нас знову.
6 Невже завжди на нас гнівитись будеш?
Чи з покоління в покоління будеш лютий?
7 Напевне, знову Ти повернешся до нас!
Ти знову нам даси життя,
і втішений з Тобою знову буде Твій народ.
8 Яви нам щирую любов, спаси нас.
9 Дозволь почути те, що Бог Господь мій скаже:
народу проголосить мир Своєму
й Своїм вірним мир також,
аби не збилися вони на манівці.
10 До того, хто Його боїться, вже близьке спасіння,
щоб Його Слава оселилась в нашім краї.
11 Милість і правда разом зустрінуть вірних послідовників,
а праведність поцілунком мира їх привітить.
12 Тож всі народи на землі вірні будуть Богу,
та небеса приймуть Його народ з любов’ю[a].
13 І сам Господь нам принесе добро,
земля нам щедрі врожаї народить.
14 І праведність ітиме перед Богом,
торуючи для Нього шлях.
Провідники ведуть Ізраїль та Юдею до гріха
5 Священики, почуйте це!
Прислухайся, доме[a] Ізраїлю!
Доме царський, слухай,
бо проти вас цей присуд,
тому що визнано вас винними.
Бо ви були пасткою у Міцпі[b],
тенетами, напнутими на Таворі[c].
2 Ви скоїли багато гріхів,[d]
і Я покараю всіх вас.
3 Я знаю Ефраїм,
Ізраїль не прихований від Мене.
Я знаю, Ефраїме,
що ти займаєшся розпустою,
що Ізраїль нечистий.
4 Вчинки їхні не дають їм повернутися до Бога їхнього.
Справді, просякнуті вони розпустою
й Господа не знають.
5 Пиха Ізраїлю буде свідчити проти нього[e].
Ізраїль і Ефраїм спіткнуться через провини свої,
Юдея також спіткнеться разом із ними.
6 Вони підуть з отарами та чередою[f] своєю шукати Господа,
але не знайдуть, бо Він відвернувся від них.
7 Невірні були вони Господу,
бо породили байстрюків.
Тепер же Він на Новий Місяць пожере їх разом з тим,
що їм належить[g].
Пророцтво про зруйнування Ізраїлю
8 Трубіть у ріг в Ґівеа!
Сурміть у сурму в Рамі[h]!
Вигукуйте у Бет-Авені:
«Веніамине, вони за спиною у тебе!»
9 Приречено до зруйнування Ефраїм
у день, як Я прийду карати.
Поміж ізраїльських колін Я показав це ясно.
10 Юдейські вельможі, мов ті, що межу переносять.
Я лють Свою виллю на них, наче воду.
11 Ефраїма пригноблено, роздавлено,
немов ті ґрона у давильні,
бо знався залюбки з гидотою[i].
12 Зруйную Ефраїма так, як точить міль тканину,
зруйную дім Юдеї, як іржа з’їдає крицю.
13 Коли побачив Ефраїм свою хворобу,
побачила Юдея свою рану,
пішов в Ассирію по допомогу Ефраїм,
послав по неї до великого царя.
Однак він не спроможний лікувати,
не зцілить він тебе від ран твоїх.
14 Бо кинусь Я, мов лев, на Ефраїма,
Я на Юдею кинусь, наче юний лев,
Я роздеру їх, віднесу до Себе,
щоб там пожерти їх,
і нікому спасти їх буде.
15 Я повернусь додому, а вони, зганьблені,
благатимуть Мене, щоб їх простив.
Коли в біді, вони Мене шукають ревно.
22 Ізраїльтяни, послухайте мої слова: Ісус із Назарета був Чоловіком, Якого Бог прославив перед вами чудесами і знаменнями. Усе це Бог чинив серед вас Його руками. Ви й самі це знаєте. 23 Ісус був виданий вам з певною метою і передбаченням Божим. Але ви, руками лихих людей, вбили Його, розіп’явши на хресті. 24 Бог звільнив Його від смертельних страждань і воскресив із мертвих, бо смерть не могла втримати Його. 25 Адже ще Давид говорив про Нього:
„Я завжди бачив Господа перед собою.
Він незмінно праворуч від мене,
щоб я був у безпеці.
26-27 І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,
і тіло моє буде жити з надією,
тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих[a],
Ти не даси Своєму Святому[b] зазнати тління.
28 Ти відкрив мені дороги життя.
Ти наповниш мене радістю у присутності Своїй”».(A)
29 «Брати мої,—продовжував Петро,—я можу розповісти вам довірчо про Давида, нашого патріарха. Він помер і був похований. Могила його тут із нами й сьогодні. 30 Але він був пророком і знав, що Бог пообіцяв йому посадити на його трон одного з Давидових нащадків[c]. 31 Він дивився в майбутнє, маючи на увазі Ісусове воскресіння, коли говорив:
„Душа Його не залишиться в країні мертвих,
і тіло Його не зазнає тління”.
32 Бог воскресив Ісуса, і всі ми були свідками цього. 33 Ісус був вознесений на Небеса і зараз знаходиться по праву руку від Бога. Христос одержав обіцяний Дух Святий від Отця, і пролив його неначе дощ. Саме це ви зараз бачите і чуєте. 34-35 Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:
„Господь мовив до Господа мого:
Сядь по праву руку від Мене,
доки не покладу Я ворогів Твоїх
Тобі підніжком”[d].(B)
36 Ось чому нехай весь Ізраїль знає напевно: Бог зробив Ісуса, Якого ви розіп’яли, водночас і Господом, і Христом!»
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International