Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Ґімел
17 Винагороду дай рабу Своєму,
аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
18 Зніми з очей моїх полуду,
щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
19 Чужинець я у цих краях,
тож не ховай від мене заповітів.
20 Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
21 Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
тому на них прокляття хай паде.
22 Я ж вірний Заповітові Твоєму,
отож звільни мене від сорому й приниження.
23 Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
24 Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
знаходжу в ньому я поради мудрі.
Далет
25 Тепер, коли моя душа обернеться на порох,
даруй життя мені, як Ти пообіцяв[a]!
26 Я розповів Тобі про шлях свій, і Ти відгукнувся,
навчи мене, благаю, настанов Своїх!
27 Дай осягнути вказівки Твої,
щоб міг я висловити чудеса[b] Твої.
28 Пригнічений і в розпачі я доста,
пообіцяв Ти підбадьорити мене.
29 Не дай на хибний шлях мені ступити,
утіш мене Своїм ученням.
30 Обрав я праведності шлях,
дай осягнути праведні Твої накази!
31 Твоєї, Господи, Угоди я тримаюсь,
не дай мені зазнати розчарування.
32 Я радо слухаюсь Твоїх наказів,
тому що серце Ти збагачуєш безмірно.
Кара Божа знищить людей
5 Коли Господь Бог Всемогутній
торкнеться землі, вона розтане.
Тоді все живе на ній впаде в тугу,
і вся вона здійматиметься,
і, наче Ніл єгипетський, спаде.
6 Той, Хто здобув світлиці на небесах
і заснував склепіння[a] над землею,
Хто кличе води моря
і виливає їх на сушу,
Ягве—ім’я Його!
Господь обіцяє Ізраїлю руїну
7 Так каже Господь:
«Ізраїльтяни, ви для Мене, як ті ефіопи.
Я вивів Ізраїль з землі Єгипту,
филистимлян із Кафтору[b], а арамійців з Киру[c]».
8 Ось дивиться Господь
на грішне царство Ізраїль та говорить:
«Я винищу його з лиця землі,
але дім Якова не винищу Я остаточно.
9 Ось Я накажу розсіяти дім Ізраїлю серед усіх народів,
як просівається зерно крізь решето,
щоб відділити зерно від полови.
10 Всі грішники Мого народу скажуть:
„Нам біди не буде, і лихо не спіткає нас”,—
але усі вони поляжуть від меча.
Бог обіцяє відновити царство
11 Того дня Я відновлю намет Давидів[d], що впав,
позакладаю пролами в мурах,
із руїни його підніму й відбудую,
стане знову таким він, як був.
12 Тоді всі люди, що вижили в Едомі,
та всі, хто носить ім’я Моє,
повернуться до Мене за допомогою».
Так Господь говорить,
тож Він отак і зробить.
13 Господь говорить: «Час надходить,
коли оратай стрінеться з женцем,
а з сіячем зустрінеться давильник.
Із гір тектиме молоде вино,
вином сочитимуться всі узвишшя.
14 Я відновлю щасливу долю
народу ізраїльського Мого:
вони міста відбудують спустошені
й житимуть в них,
вони насадять виноградники
і питимуть з них вино,
сади посадять, та їстимуть їхні плоди.
15 І посаджу Я народ Мій на землях їхніх
і більш ніхто не викорінить їх із їхньої землі,
що Я їм дав».
Так говорить Господь, Бог твій.
41 Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я—хліб, що зійшов з небес». 42 Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
43 У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою. 44 Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день. 45 Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”(A). Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене. 46 Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
47 Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя. 48 І Я—той хліб, що дає життя. 49 Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли. 50 Я ж—той хліб, що йде з небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи. 51 Я—хліб живий, що зійшов з небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую,—тіло Моє, що віддаю за життя світу».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International