Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Павло і Сила у в’язниці
16 Так сталося, що коли ми йшли до місця молитви, нам зустрілася дівчина-рабиня. Вона була одержима духом[a], який давав їй силу передбачати майбутнє. Роблячи це, вона приносила величезний прибуток своїм господарям. 17 Дівчина ходила за Павлом і всіма нами, вигукуючи: «Це слуги Всевишнього Бога! Вони провіщають вам шлях до спасіння!» 18 Так тривало багато днів, і Павла це почало турбувати. Тож він обернувся й промовив до духа: «Наказую тобі іменем Ісуса Христа, вийди з неї!» І він негайно вийшов з дівчини.
19 Коли її господарі побачили, що їхнім сподіванням на прибуток прийшов кінець, вони схопили Павла та Силу й потягли їх на базарну площу, а там передали владі. 20 Коли вони привели Павла та Силу до міської влади, то сказали: «Ці люди—юдеї, вони каламутять усе місто! 21 Вони проголошують звичаї, які для нас, римлян, є протизаконним прийняти або дотримуватися».
22 Весь натовп піднявся проти Павла й Сили. Володарі міста зірвали з апостолів одяг і наказали їх побити. 23 Тяжко побитих, їх кинули до в’язниці й наказали вартовому пильно стерегти їх. 24 Діставши такий наказ, він посадив апостолів у внутрішню камеру, а ноги їхні забив у колодки.
25 Близько опівночі Павло й Сила молилися й співали гімни Богу, а інші в’язні слухали їх. 26 Зненацька стався сильний землетрус, аж захитався фундамент в’язниці. Всі двері раптом розчинилися, а кайдани з усіх в’язнів попадали. 27 Вартовий прокинувся й, побачивши відчинені двері в’язниці, вихопив меча. Він хотів вбити себе, вважаючи, що в’язні втекли, 28 та Павло голосно гукнув: «Не губи себе! Ми всі тут».
29 Тоді вартовий наказав принести світло й кинувся всередину. Затремтівши зі страху, він упав на коліна перед Павлом та Силою. 30 А потім вивів їх і сказав: «Добродії, що мені робити, щоб здобути спасіння?» 31 Вони відповіли: «Вір у Господа Ісуса, і ти будеш спасенний—ти й твої домашні».
32 І апостоли розповіли Слово Господнє йому й усім іншим, хто був у тому домі. 33 Тієї нічної години вартовий узяв їх, обмив їхні рани, й тут же його самого і його родину охрестили. 34 Він привів Павла й Силу до своєї оселі і дав їм поїсти. Він, і вся його родина раділи, бо повірили у Бога.
1 Господь царює! Хай земля й далекі країни
радіють і втішаються!
2 Навколо Нього хмари і пітьма густа,
чесність і справедливість підтримують Його престол.
3 Вогонь проходить перед Його обличчям
і спопеляє ворогів навколо Нього.
4 Ясніє світ від блискавиць Його метких,
земля те бачить і тремтить від страху.
5 Перед Володарем землі, могутнім Господом,
гірські вершини розтають, мов віск.
6 Про доброчинність Господа говорять небеса,
народи бачать всі Господню славу.
7 Нехай усі, хто поклоняється бовванам
й пишається нікчемними божками, будуть принижені.
Схиліться перед Ним, усі боввани.
8 Поселення в Юдеї звеселились, зрадів Сіон,
коли дізналися про рішення Твої.
9 Адже Ти, Господи,—Усемогутній,
над всім земним пануєш Ти,
піднесений Ти високо над усіма божками.
10 Любов Господня з тими, хто до зла ненависть має,
Він душі Своїх вірних стереже,
від кривдників оберігає їх.
11 Хто праведно живе, тих осяває світло,[a]
і щастя випадає щиросердим.
12 Тож люди добрі, будьте з Господом щасливі,
вшановуйте Його святе ім’я!
16 Я, Ісус, послав Ангела Свого, щоб засвідчити вам в церквах оце все. Я—нащадок Давидового роду, сяйлива Вранішня Зірка».
17 Дух і наречена кажуть: «Прийди!» І нехай той, хто чує, повторює: «Прийди!» Нехай спраглий приходить. Хто хоче, може вільно брати життєдайну воду.
20 Ісус, Котрий свідчить з пошаною про все це, говорить: «Так, Я прийду незабаром».
Амінь! Прийди, Господи Ісусе!
21 Нехай благодать Господа Ісуса буде з усіма вами.
20 Та Я молю Тебе не лише за них, а також і за тих, хто вірить у Мене завдяки вченню, яке вони несуть для інших. 21 Я молюся за те, щоб усі ці люди єднались у вірі й жили так, як Ти, Отче—в Мені, а Я—в Тобі. Нехай і вони будуть об’єднані з Нами, щоб світ повірив, що Я—Твій Посланець. 22 Я приніс їм славу, що Ти дав Мені, щоб вони єдналися так, як Ми з Тобою. 23 Я буду в них, а Ти—в Мені, щоб і вони могли стати єдиним цілим, щоб світ дізнався, що ти послав Мене, і полюбив їх так, як полюбив Мене.
24 Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти дав Мені, були зі Мною там, де буду Я, щоб вони могли побачити славу Мою, що ти дав Мені, бо полюбив Мене, ще до створення світу. 25 Отче Праведний! Світ не знає Тебе, та Я знаю Тебе, і вони знають, що Ти послав Мене. 26 Я відкрив їм, який Ти є, і надалі відкриватиму, щоб та любов, якою Ти полюбив Мене, огорнула і їх, і щоб Я й надалі жив у їхніх серцях».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International