Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Господь—наш цар,
і вбрання Його—велич й слава.
Як світ стоїть і не впаде ніколи,
2 так і царство Твоє живе в віках.
Ти справді існував завжди!
3 О Господи, річки біжать, моря підносять голос,
і хвилі кататися гучніше і гучніше.
4 Такий потужний голос океану,
його хвилі могутньо розбиваються об берег,
але Господь незміряно сильніший.
5 Твої закони праведні й надійні[a],
нехай святий Твій храм стоїть із віку в вік.
Інші Давидові воїни
16 Дехто з людей Веніамина та Юди також прийшов до Давида у схованку. 17 Давид вийшов їм назустріч і сказав: «Якщо ви прийшли з миром до мене, щоб допомогти, то я буду вельми радий приєднати вас. Але якщо ви прийшли, щоб видати мене ворогу, то хоч я й чистий від неправедних вчинків, але нехай тоді Бог ваших пращурів побачить це й покарає вас».
18 Тоді дух зійшов на Амасая, що очолював загін тридцяти[a], і сказав він:
«Ми з тобою, Давиде,
на твоєму боці, сине Єссея!
Мир та успіх тобі!
Мир тим, хто з тобою,
бо Бог допомагає тобі!»
Отож Давид радо їх прийняв і призначив командирами над своїми підрозділами.
19 Дехто з людей Манассії також пристали до Давида, коли пішов він з филистимлянами проти Саула, але Давид не допомагав филистимлянам, бо правителі филистимські, порадившись між собою, відіслали його, кажучи: «Він перейде до свого володаря Саула, і це коштуватиме нам голів». 20 Коли він прийшов у Зиклаґ, то від Манассії перейшли на його бік: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Язавад, Елігу та Зіллетай—воєначальники над тисячами Манассієвими.
21 І вони допомагали Давиду битися з ворожими загонами, бо всі вони були відважні воїни і стали воєначальниками і в цьому війську.
Інші люди, що пристали до Давида в Хевроні
22 Отож день у день додавалося людей, що приходили до Давида на підмогу, аж стало військо могутнім, як військо Бога.
5 Потім Той, Хто сидить на престолі, сказав: «Дивіться! Ось Я творю все нове!» І додав: «Запиши все це, бо слова ці правдиві та істинні».
6 І сказав Він мені: «Збулося! Я—Альфа і Омеґа[a], Початок і Кінець. Я напуватиму спраглих водою із джерела життя. 7 Хто переможе, успадкує все, і Я буду Богом його, а він буде Моїм сином. 8 Але боягузи, невіруючі, мерзотники, вбивці, розпусники, чаклуни, ідолопоклонці і брехуни дістануть долю свою у вогняному сірчаному озері. Це і є друга смерть».
9 Тоді до мене підійшов один із семи Ангелів, які мали сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і сказав: «Ходім. Я покажу тобі наречену, дружину Ягняти». 10 І Духом Святим він переніс мене на величезну високу гору й показав мені святе місто Єрусалим, що спускалося з небес від Бога.
11 Місто те мало славу Божу, і сяяло, мов найкоштовніше каміння, як прозорий кришталевий яспис. 12 Місто оточував великий і високий мур із дванадцятьма брамами. Дванадцять Ангелів стояли біля брам, а на воротах було написано імена дванадцяти ізраїльських племен. 13 Троє воріт були на схід, троє воріт—на північ, троє воріт—на південь і троє воріт—на захід. 14 Міський мур було збудовано на дванадцяти кам’яних основах, на яких були написані імена дванадцяти апостолів Ягняти.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International