Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
9 Вночі Павлові було видіння, в якому якийсь чоловік із Македонії постав перед ним, благаючи: «Прийди до Македонії й допоможи нам». 10 Після цього видіння, ми[a] одразу ж зібралися йти до тієї землі, вирішивши, що то Бог покликав нас проповідувати македонцям Благовість.
Павло й Сила в Македонії
11 Ми відпливли з Троади й попрямували до Самотракії, а наступного дня пристали до Неаполя. 12 Звідти ми пішли до міста Филипи, що було римською колонією та головним містом тієї частини Македонії, і провели там кілька днів.
13 В суботу ми вирушили за міську браму, до річки, сподіваючись, що знайдемо там місце для молитви. Ми сіли й почали розмовляти з жінками, які зібралися там. 14 Серед них була жінка на ймення Лідія. Вона була купчихою, та торгувала багряними тканинами в місті Тіатирі. Вона поклонялася істинному Богу. Лідія слухала нас, і Господь відкрив її серце назустріч тому, що казав Павло. 15 Коли вона та її домашні охрестилися, вона почала благати нас: «Якщо ви вважаєте, що я справді вірую в Господа, то зупиніться в моєму домі». Вона вмовила нас піти до неї.
1 Для диригента. На струнних інструментах. Хвальна пісня.
2 Помилуй, Боже, і благослови мене,
нас визнай і прийми. Села
3 Нехай Твій шлях відомим світу стане.
Нехай народи знають, як рятуєш Ти.
4 Нехай тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
5 Хай буде щастя й радість всім народам!
Бо справедливо судиш їх
і правиш ними справедливо. Села
6 Нехай Тебе народи прославляють, Боже,
нехай Тебе усі народи величають.
7 Благослови нас, Боже, наш Господь.
Хай щедрий урожай пошле земля нам.
8 Нехай благословить нас Бог,
а люди по усій землі
нехай бояться і шанують Бога.
10 І Духом Святим він переніс мене на величезну високу гору й показав мені святе місто Єрусалим, що спускалося з небес від Бога.
22 Я не бачив храму у ньому, бо храм його—Господь Бог Всемогутній і Ягня. 23 І не потрібно для освітлення ні сонця, ні місяця, бо освітлювала його Божа слава, і Ягня—його світильник.
24 Народи ходитимуть у світлі цьому, а земні царі принесуть місту славу. 25 Ворота його ніколи не будуть зачинятися вдень, а ночі там не буде взагалі. 26 Слава й честь народів будуть принесені туди. 27 Ніщо нечисте не ввійде до того міста. І не ввійде туди ніхто з тих, хто робить щось ганебне або бреше, лише ті, чиї імена записані у Книзі Життя Ягняти.
Вічне царство
22 1-2 Потім Ангел показав мені річку води життєдайної, що текла від Божого престолу та Ягняти й збігала посеред вулиці міста. По берегах річки росло Дерево Життя, яке давало врожай дванадцять разів на рік і родило щомісяця. А листя того дерева служило для зцілення народів.
3 Не буде там нічого, що було прокляте Богом. Престол Бога і Ягняти знаходиметься у тому місті, а слуги Божі поклонятимуться Йому. 4 І бачитимуть вони Його обличчя, а ім’я Його буде на їхньому чолі.
5 Не буде там ночі, й не потрібно буде ні світильника, ні сонячного світла, бо Господь Бог дасть світло слугам Своїм, і царюватимуть вони вічно!
23 Ісус мовив у відповідь: «Хто любить Мене, той слідуватиме вченню Моєму, і Отець любитиме того. І Ми прийдемо до Нього й будемо з Ним. 24 Хто ж не любить Мене, той не слідує вченню Моєму. І слово, що ви чуєте, йде не від Мене, воно належить Отцю Моєму, Який послав Мене.
25 І все це Я вам казав, поки був разом з вами. 26 Та й Помічник, Дух Святий, Якого Отець пошле в ім’я Моє, навчить вас усього. Він нагадає вам усе, що Я казав.
27 Живіть у злагоді. Я залишаю вам мир, та не так, як світ його дає! Нехай не тривожаться серця ваші й не страхаються. 28 Ви чули, як Я казав вам, що залишаю вас, але повернуся знову. Якби ви Мене любили, то зараз би раділи, що до Отця Я йду, тому що Він величніший за Мене. 29 Я сказав вам про це зараз, перш ніж воно трапиться. А коли це станеться, ви зможете пересвідчитися й повірите.
Зцілення хворого в купальні
5 Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму. 2 Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда[a] і мала п’ять критих галерей з колонами. 3 У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати][b]. 4 [І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав][c].
5 І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років. 6 Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?»
7 Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає». 8 Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи». 9 І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International