Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Давид і Ґоліаф

17 Филистимляни зібрали військо, готуючись до війни. Вони згуртувалися в Соко в Юдеї. Вони розкинули табір в Ефес-Даммимі, що лежить між Соко та Азекою. ² Саул та ізраїльтяни зібралися й отаборилися в долині Ела; тут вони і вишикувалися, щоб дати відсіч филистимлянам. ³ Филистимляни зайняли один пагорб, ізраїльтяни розташувалися через долину на іншому.

⁴ Звитяжець на ім’я Ґоліаф, родом з Ґата, вийшов з табору филистимлян. На зріст він був шість ліктів і п’ядь^[a], ⁵ у бронзовому шоломі, у панцирі з бронзової луски, що важив п’ять тисяч шекелів^[b]. ⁶ На ногах у нього були бронзові наголінники, а за плечима висіло бронзове ратище. ⁷ Держак його списа був схожий на ткацький вал, а залізне вістря важило близько шістсот шекелів^[c]. Перед ним стояв його щитоносець.

⁸ Кожного дня Ґоліаф зупинявся й кричав шерегам ізраїльтян: «Чому ви прийшли сюди й вишикувались до бою? Хіба я не филистимлянин, а ви хіба не Саулові слуги? Виберіть з-поміж себе когось, нехай він спуститься до мене. ⁹ Якщо він зможе побороти і вбити мене, тоді ми будемо вашими слугами. Але якщо я переможу і вб’ю його, тоді ви станете нашими рабами й служитимете нам». ¹⁰ Потім филистимлянин додавав: «Сьогодні я кидаю виклик вишикуваним у лаву ізраїльтянам. Виберіть чоловіка, поборемося». ¹¹ І кожного дня, чувши слова цього филистимлянина, Саул та військо ізраїльське налякані, відступалися.

^12 [d] Давид доводився сином ефраїмію на ймення Єссей, який жив у Віфлеємі, що в Юдеї. Єссей мав вісім синів. У ті часи, коли жив Саул, він був уже старим чоловіком, який немало пожив. ¹³ Трьох його синів, що пішли з ним на війну, звали: первісток Еліав, другий—Авінадав, а третій—Шамма. ¹⁴ Давид був наймолодший. Три старших сини слідували за Саулом, ¹⁵ а Давид то приходив у військо Саула, то повертався додому, щоб пасти батькових овець у Віфлеємі.

¹⁶ Сорок днів той звитяжець-филистимлянин виходив щоранку й щовечора до ізраїльського війська.

¹⁷ Якось Єссей сказав синові Давиду: «Візьми братам цю ефу^[e] підсмаженого зерна й десять буханців хліба. Поспішай до їхнього табору. ¹⁸ А для командира їхньої тисячі забери ті десять голівок сиру. Подивись, як там брати, та й повертайсь з якимись доказами, як їм живеться там. ¹⁹ Вони з Саулом розташувалися в долині Ела та воюють з филистимлянами».

²⁰ Рано-вранці Давид залишив отару на пастуха, навантажився всім, як звелів Єссей, та й вирушив у дорогу. Він дійшов до табору саме тоді, коли військо займало бойові позиції з войовничими вигуками. ²¹ Ізраїльтяни та филистимляни підтягували свої війська та шикувались навпроти.

²² Давид кинув свої речі біля сторожа, який оберігав усіляке майно, побіг до лав бійців і запитав про своїх братів. ²³ Коли він розмовляв з братами, Ґоліаф, филистимський звитяжець із Ґата, вийшов наперед бойових лав і знову кинув виклик ізраїльтянам. Давид його почув.

Громада віруючих зростає

¹² Багато знамень і чудес були зроблені руками апостолів серед людей. Усі віруючі зібралися разом на Соломоновому ґанку, маючи спільну мету. ¹³ Ніхто інший не наважувався пристати до їхнього гурту, але люди прославляли їх. ¹⁴ І все більше й більше віруючих додавалося до Господа, як чоловіків, так і жінок. ¹⁵ Зрештою люди почали виносити своїх хворих просто на вулиці. Ті, які лежали на ліжках або на постелях сподівалися, що коли Петро йтиме вулицею, то бодай тінь його впаде на когось із них.

¹⁶ Цілі юрби людей приходили до Єрусалиму з довколишніх міст і сіл. Вони також приносили своїх хворих чи одержимих нечистими духами і всі зцілювалися.