Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа, бо Він прещедрий!
Любов Господня щира буде жити вічно!
2 Ізраїлю, скажи таке:
«Любов Господня щира буде жити вічно!»
14 Господь—моя сила і звитяжна пісня[a],
Господь мене рятує.
15 В наметах переможців—радість і пісні звитяжні,
коли правицею Господь показує Своє могуття.
16 Правиця Господа здіймається звитяжно,
адже Господь нам міць Свою явив.
17 Тож житиму, нізащо не загину,
про подвиги Господні розповім усім.
18 Господь мене провчив,
та не бажав моєї смерті.
19 Тож брами перемоги відчиніть для мене,
щоб я ввійшов і Господу подяку склав.
20 Оце Господні брами:
лиш праведні ввійдуть у них.
21 Тебе вславлятиму за те, що відгукнувся,
що визволив мене з біди.
22 Той камінь, що будівельники відкинули,
виявився краєугольним каменем.
23 Це все від Господа, і це для нас прекрасно.
24 Цей день Господь створив,
тож веселімося й радіймо нині!
17 Сісера пішки втік до намету Яель, дружини кенійця Хевера, бо між царем Явіном хазорським та родом Хевера кенітського був мир. 18 Яель вийшла назустріч Сісері. Вона сказала йому: «Мій володарю, заходь, заходь до мене. Не бійся». То він зайшов до її намету, й вона накрила його килимом. 19 Потім він звернувся до неї: «Будь ласка, дай мені напитися, у мене така спрага». І вона відкрила бурдюк з молоком, дала йому напитись і знову накрила його. 20 Тоді він знову до неї погукав: «Стань на вході в намет і, якщо хтось підійде й спитає тебе: „Чи є хто тут?”—відповідай: „Немає”».
21 Втомлений, Сісера міцно спав, а Яель, жінка Хевера, взяла кийок, що підтримував намет, узяла молоток, тихенько підійшла до нього, приклала той кийок до його скроні, і ввігнала так, що той кийок ввійшов аж у землю. Отак Сісера помер.
22 А тут саме підійшов Варак, який розшукував Сісеру, і Яель вийшла йому назустріч. Вона сказала: «Заходь, я покажу тобі того, кого ти розшукуєш». Він увійшов до намету й побачив мертвого Сісеру з кийком у скроні. 23 Отож того дня Господь підкорив царя Явіна ханаанського ізраїльтянам.
24 Благословенна навічно Яель,
благословенна дружина кенійця Хевера.
Благословенна вона між жінок,
що в наметах живуть.
25 Води попросив він, вона ж молока принесла,
принесла вершків йому в глечику тому,
який подавати належить вождям.
26 У ліву руку кийок непомітно взяла,
а в праву взяла молоток непомітно.
До скроні Сісери приклала кийок
і невідпорним ударом у скроню ввігнала.
27 До ніг її зсунувшись, мертвий упав і лежить.
До ніг її зсунувшись, впав і сконав він негайно.
28 Мати Сісера в вікно виглядала і голосила:
«Чом же так довго не їде його колісниця?
Чом же не чутно тупоту кінських копит?»
29 Наймудріші із служок їй відповідають,
й сама себе хоче запевнить вона:
30 «Чи не здобич там вони розподіляють:
кожному воїну жінку чи й дві.
Захоплений одяг розшитий Сісері,
одяг захоплений, весь різнобарвний,
коштовне вбрання для переможця!»
31 О Господи, всі вороги твої отак нехай загинуть!
А ті, хто любить Господа, хай будуть
могутні, мов ранкове сонце!
І заспокоїлася земля на сорок років.
Жінка і змій
12 І з’явилося на небі велике знамення—жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками. 2 Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.
3 Потім інше знамення з’явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах. 4 Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.
5 Вона народила Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І був Він взятий до Бога, до Божого престолу. 6 А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.
Битва
7 Тоді почалася битва в небесах: Михаїл[a] й Ангели його билися зі змієм, а змій бився проти них разом зі своїми ангелами. 8 Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі. 9 Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ, й ангели його були скинуті разом із ним.
10 Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав:
«Ось мить перемоги нашого Бога!
Прийшли сила і Царство Бога!
Його Христос виявив владу Свою!
Скинуто того,
хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
11 Вони перемогли його кров’ю Ягняти і свідченням Слова Божого.
Вони не трималися за життя своє навіть під загрозою смерті.
12 Тож радійте, Небеса і всі, хто живе там!
Але яке ж це лихо для землі та моря,
бо диявол зійшов на них!
Він повен люті, бо знає,
що часу в нього лишається обмаль».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International