Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
14 «Ми—люди, що народжені жінками.
Короткі дні нашого життя минають у турботах.
2 Мов квітка, виростає чоловік, а потім швидко в’яне.
Він, наче тінь, яка тікає вмить, якої не зловити.
3 Але однак Ти зупиняєш погляд на такій нікчемі
і позиватися його у суд ведеш?
4 Хто може витворити чисте із брудного? Ніхто.
5 Якщо людина має повний вік прожить,
і Ти їй дні і місяці життя злічив,
якщо Ти визначив, як довго жити людині,
й вона не в змозі подолати ту межу,
6 тоді вже не пильнуй, не стеж, дай спокій чоловіку,
нехай би тішився наймит, поки вдається.
7 Надію має дерево завжди,
якщо його зрубати, воно загине,
та пагони проб’ються молоді.
8 Якщо уже коріння постаріло,
і пень уже вмирає у землі.
9 Як тільки перші крапельки дощу напоять землю,
гілля відродиться і юно забуяє знов.
10 А дужий чоловік, коли вмирає, губить сили;
життя його кінчається, а потім де він?
11 Скоріше море й ріки можна вичерпати руками,
12 ніж людина, яка ляже в домовину,
зможе знову піднятися в цей світ.
Доки не зникне небо, не прокинуться померлі,
їм сон склепив повіки міцно.
13 Коли б мене сховав Ти у могилі,
аж поки не вгамується Твій гнів,
поки на прийде час Тобі згадати про мене.
14 Якщо людина загине, то чи буде знову жити? Ні!
Я з радістю винесу усі страждання,
з нетерпінням чекаючи звільнення.
Страждання наші—за гріхи
3 Я чоловік, який зазнав страждань,
від палиці, що нею Він бив мене у гніві.
2 Він вів мене, іти примусив
у темряві, а не при світлі.
3 Заносить знову й знов
Свою правицю Він на мене.
4 Він моє тіло й шкіру виснажив,
Він потрощив кістки мої.
5 Він обложив мене
і оточив нуждою й тягарями.
6 По темних закутках мене сидіть примусив,
неначе тих, що вже давно померли.
7 Він мур побудував навколо мене,
щоб мені не вийти,
і в бронзові тяжкі кайдани взяв мене.
8 І навіть як кричу й благаю про спасіння,
Він не відповідає.
9 Дороги ті, якими йти хотів я,
Він камінням завалив.
Він викривив стежки мої.
19 Гірка отрута покарання—
пам’ять про приниження й бездомність.
20 Душа моя усі мої турботи пам’ятає,
душа моя в мені зігнулась долу.
21 Та серце пригадає все це знову,
і знов розбурхає надію.
22 Бо ласка Господа безмежна,
бо Його милосердя—невичерпне.
23 Вони оновлюються знов щоранку,
адже велика праведність Твоя.
24 Душа моя говорить: «Господь—мій Бог[a]»,
тому надію покладаю я на Нього.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Господи, шукав притулку в Тебе,
не дозволяй мені розчаруватись,
завжди будь добрим і спаси мене.
3 Увагою не обійди мене, будь ласка,
прийди мерщій мені допомогти.
Стань нездоланною для ворогів горою,
твердинею моєю, захисти.
4 Ти—моя Скеля, Ти—моя Твердиня,
отож в ім’я Своє спрямовуй і веди.
15 Але я, Господи, надіюся на Тебе,
і через те кажу я: «Ти—мій Бог».
16 Моє майбутнє Ти в руках тримаєш.
Врятуй мене від ворогів моїх!
Не повторюймо гріхів
4 Ісус витерпів тілесні страждання, тож озбройтеся й ви такими самими думками, які мав Христос. Бо той, хто виніс фізичні страждання, перестає грішити. 2 Решту свого земного життя присвятить не тілесним бажанням, а виконанню волі Божої. 3 Досить довго ви прожили як ті безбожники в розпусті, хіті, пияцтві, гулянках й огидному поклонінні бовванам.
4 Тепер ваші так звані «друзі» дивуються тому, що ви більше не живете розпусно разом з ними, і тому вони зводять на вас наклепи. 5 Але ж згодом, вони відповідатимуть за свої вчинки перед Богом, Котрий готовий судити і живих, і мертвих. 6 Ось воління Боже: Добра Звістка проповідуватиметься людям ще до їх смерті, щоб вони могли отримати нове життя через Духа[a].
Служіть одне одному
7 Наближається час, коли всьому настане кінець. Тож будьте розсудливі й стримані, це допоможе вам у молитвах ваших. 8 Але найголовніше за все—любіть одне одного палкою любов’ю, бо щира любов допомагає людям прощати багато гріхів.
Поховання Ісуса
(Мк. 15:42-47; Лк. 23:50-56; Ін. 19:38-42)
57 Коли настав вечір, прийшов один багач з Ариматеї на ймення Йосип, який теж був учнем Ісуса. 58 З’явившись до Пилата, він попросив віддати йому тіло Ісусове. Тож Пилат наказав воїнам віддати Його Йосипові.
59-60 Йосип узяв тіло й, загорнувши у чисте лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, що сам вирубав у скелі. Потім, прикотивши величезного каменя, він затулив ним вхід до склепу і пішов звідти. 61 Марія Маґдалена та інша Марія залишилися сидіти біля гробниці.
Варта коло гробниці
62 Наступного дня після п’ятниці головні священики й фарисеї зустрілися з Пилатом. 63 Вони мовили до прокуратора: «Шановний, ми пригадали, що Той обманщик, ще коли був живий, сказав: „Я воскресну з мертвих через три дні”. 64 Віддай наказ, щоб добре стерегли гробницю, поки не настане третій день, щоб Його учні не могли прийти й викрасти тіло, а тоді казати всім: „Він воскрес із мертвих”. Бо цей останній обман буде ще гірший від першого». 65 Тоді Пилат відповів: «Ви можете взяти вартових. Ідіть і охороняйте, як знаєте». 66 Тож вони пішли стерегти гробницю та запечатали вхід, й залишили коло нього воїнів.
Поховання Ісуса
(Мт. 27:57-61; Мк. 15:42-47; Лк. 23:50-56)
38 Згодом, Йосип із Ариматеї спитав у Пилата дозволу зняти Ісусове тіло з хреста. Він був учнем Ісуса, але тримав це в таємниці, бо боявся юдеїв. Отримавши дозвіл від Пилата, він пішов і зняв Ісусове тіло. 39 З ним був і Никодим, котрий раніше приходив до Ісуса вночі. Він приніс із собою пахощів: суміш мирра з алое, літрів зі сто[a]. 40 І взявши Ісусове тіло, вони загорнули Його в лляне полотно, змащене пахощами; так ховають за юдейським звичаєм. 41 Поруч із місцем, де розіп’яли Ісуса, був сад, а в саду тому була нова могила, в якій нікого не було поховано. 42 Оскільки була п’ятниця і юдеї готувалися до суботнього свята, та й гробниця була поруч, Ісуса там і поклали.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International