Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 В тривожний час нехай Господь озветься,
Бог Якова хай захистить тебе.
3 Підтримку зі святого храму хай пошле Він!
Хай допоможе Він тобі з Сіону.
4 Нехай твої офіри Він згадає,
пожертви хай прийме всі твої. Села
5 Нехай Він дасть всього, чого ти забажаєш,
і все, що ти плануєш, хай здійснить.
6 Радіймо із твоєї перемоги, Боже ім’я![a]
Господь хай виконає всі твої прохання.
7 Тепер я певен, що Господь
дасть перемогу Своєму обранцю-царю[b].
Чому? Бо Він з святих небес озветься
й правицею потужною Своєю
могутню перемогу принесе.
8 У когось колісниці, в когось коні главна сила,
у нас—ім’я Господнє, Бога нашого ім’я!
9 Людці оті впадуть, вони здадуться,
та ми піднімемось і будемо незламні.
10 О Господи, пошли цареві перемогу,
дай відповідь, коли благаємо про поміч!
7 Коли Йотам почув про те, він пішов став на горі Ґеризим[a] і, піднісши голос, гукнув їм:
«Послухайте мене, о вожді Сихема, і хай Господь вислухає вас.
8 Дерева якось почали вибирати царя з-поміж себе. Отож звернулися вони до оливи: „Царюй над нами”.
9 Олива їм відповіла: „Хіба ж перестану я родити оливки, за які боги та люди шанують мене, і піду правити деревами?”
10 Тоді дерева звернулися до фіґового дерева: „Іди й будь царем над нами”.
11 Але фіґове дерево відповіло їм: „Хіба ж перестану я родити добрі солодкі плоди й піду правити деревами?”
12 Тоді дерева звернулися до виноградної лози: „Ти йди й царюй над нами”.
13 Але виноградна лоза відповіла їм: „Хіба ж перестану я давати вино, що веселить правителів і людей, та піду правити деревами?”
14 Отож, усі дерева звернулися до терну: „Іди й царюй над нами”.
15 Якщо ви справді хочете, щоб я був царем вашим, ідіть і знайдіть притулок у тіні моїй. Але якщо ні, то нехай вогнем запалають терни і спалять усе, навіть кедри ливанські.
Ворогів Христових не приймайте
18 Діти мої! Це остання година! Як ви чули, незабаром має прийти ворог Христовий[a]. І зараз вже з’явилося багато ворогів Христа, й з того ми знаємо, що остання година наближається. 19 Ці вороги вийшли з нашого кола, але насправді до нас не належать, бо якби вони до нас належали, то серед нас би й зосталися. Але вони пішли, і це свідчить про те, що насправді ніхто з них до нас не належить.
20 Ви отримали дар[b] від Святого[c], і всі ви знаєте правду. 21 Я ж пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що ви її знаєте, і тому, що брехня не йде з правди.
22 Хто ж тоді брехун, як не той, хто каже, що Ісус не є Христом? Така людина—ворог Христа. Вона відкидає і Отця, і Сина. 23 Той, хто відрікається від Сина, не має й Отця, а той, хто визнає Сина, має й Отця.
24 Отож усе те, що чули ви від самого початку, має лишитися з вами. І якщо з вами лишається те, що ви чули від початку, то й ви лишитеся в Сині і Отці. 25 Ось, що Господь обіцяв нам,—вічне життя.
26 Це написав я вам про тих, хто намагається обдурити вас. 27 Але той особливий дар, що ви одержали від Христа, з вами лишається. Вам не потрібно, щоб хтось повчав вас, а натомість Дух, яким ви були помазані від Нього, навчає вас усього. І пам’ятайте, що Дух—істинний, а не хибний. Лишайтеся в Христі, як Він і вчив вас.
28 Тепер, любі діти, залишайтеся в Христі, щоб коли Він з’явиться, ми могли бути певні і не засоромлені Ним, коли Він прийде.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International