Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
3 Йосип сказав своїм братам: «Я—Йосип. Чи мій батько ще живий?» Та його брати не могли відповісти йому, бо вони стояли перед ним приголомшені. 4 Тоді сказав Йосип своїм братам: «Прошу, підійдіть до мене». І вони підійшли. А він вів далі: «Я ваш брат Йосип, якого ви продали до Єгипту. 5 Та не журіться й не коріть себе за те, що продали мене сюди. Бог послав мене поперед урятувати вам життя. 6 Бо ось уже два роки, як голод на землі. І ще п’ять років не будуть люди ні орати, ні врожаї збирати. 7 Та Бог послав мене поперед вас, щоб залишити вас на землі й зберегти ваші життя через велике визволення. 8 Отож не ви послали мене сюди, а Бог. Він поставив мене мов тим батьком фараонові, господарем у його домі і правителем усієї землі Єгипетської».
Йосип запрошує батька до Єгипту
9 Поспішайте до мого батька й перекажіть йому: «Так каже твій син Йосип: „Бог зробив мене господарем усього Єгипту. Приходь до мене, не відкладай! 10 І житимеш ти в землі Ґошенській, і будеш коло мене: і ти, і діти твої, і твої внуки, й отари твої і стада, і все, що маєш. 11 І я дбатиму про тебе, щоб ні ти, ні твоя родина, ніхто з домашніх не терпіли злиднів, бо попереду ще п’ять голодних років.
15 І розцілував тоді Йосип усіх своїх братів і плакав. Після того його брати розмовляли з ним.
1 [a] Псалом Давида.
Не дай безбожникам збентежити тебе,
не варто заздрить тим, хто чинить зле.
2 Тому що скоро їм зів’янути і згаснуть,
як тій траві, що зеленіє на полях.
3 Довірся Господу, твори добро.
І ти поселишся в своїй землі,
і жити будеш тим, що Бог пошле[b].
4 Будь в Господі щасливий, і все тобі Він дасть,
чого лишень запрагне твоє серце.
5 Своє життя ти Господу довір!
У Нього вір, і Він усе як належить зробить.
6 Він змусить твою праведність і справедливість сіяти,
неначе сонце у полудень.
7 Терпляче жди діянь Господніх.
Не злися, коли зловмисники плетуть
підступні плани, ще й успішні.
8 І не засмучуйся, не гнівайся,
не піддавайся люті, щоб лиха не накоїть.
9 Бо нечестивців жде кінець,
а хто чекає Господа, обіцяну землю здобуде.
10 Ще зовсім трохи, і безбожників не стане,
і хоч би як ти видивлявся їх,
а відшукати їх буде неможливо.
11 Смиренні успадкують обіцяну землю
і житимуть у злагоді й добрі.
39 Господь спасає праведних людей,
фортеця Він для них в лиху годину.
40 Господь допомагає їм, спасає їх,
від кривдників їх визволяє і рятує,
адже у Нього захисту просили.
Яке тіло ми матимемо?
35 Але дехто може спитати: «Як воскресають мертві? Яке тіло вони матимуть?»
36 Дурниці! Те, що садите в землю, не оживе, поки спершу не «помре!» 37 І потім, що ви садите? Адже ви сієте в землю не дозріле «тіло», а просте зерно. Це може бути пшениця або щось інше. 38 Тоді Бог надає йому те тіло, яке Сам вибрав. Він дає кожній зернині її власне «тіло».
42 Так само буде й тоді, коли мертві воскреснуть: тіло, що сіється у землю—тлінне, а як зросте, буде нетлінним. 43 Воно сіється в неславу, у славу зростає; посіяне в немочі, підніметься у силі. 44 Посіяне тіло є земним, зросле—духовним; якщо є природні тіла, то є й духовні.
45 Ось у Святому Писанні сказано, що перший чоловік, Адам, «став живою істотою»[a].(A) Та останній Адам[b] став життєдайним духом. 46 Не духовна людина була першою, а природна. Потім прийшла духовна. 47 Той перший чоловік вийшов із землі і був земним. Другий прийшов з Неба. 48 Всі земні люди такі ж, як і перша людина, яка вийшла з землі. Небесні ж люди такі, як Той Чоловік Небесний. 49 Як носили ми образ земної людини, так само носитимемо і образ Небесної.
50 Кажу вам, брати і сестри, що тіла й кров не можуть успадквати Царства Божого. Адже тлінне не успадковує нетлінного.
Любіть ворогів ваших
(Мт. 5:38-48; 7:12)
27 «До вас Я звертаюся, до тих, хто слухає Мене: „Любіть ворогів своїх. Даруйте добро тим, хто ненавидить вас. 28 Благословляйте тих, хто проклинає вас. Моліться за тих, хто кривду вам чинить. 29 Якщо хтось вдарить вас по одній щоці, підставте йому і другу. Якщо хтось знімає з вас плащ, хай візьме й сорочку. 30 Коли хтось у вас просить, то дайте йому, а якщо хтось візьме те, що належить вам, не вимагайте повернути. 31 Поводьтеся з іншими так, як ви б хотіли, щоб інші поводилися з вами. 32 Бо якщо ви любите лише тих, хто любить вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Адже навіть грішники люблять тих, хто любить їх самих. 33 І якщо ви чините добро тільки тим, хто добрий до вас, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники так роблять. 34 І якщо ви даєте в борг тим, від кого сподіваєтесь одержати, то чи заслуговуєте ви на якусь особливу подяку? Навіть грішники дають у борг іншим грішникам, щоб їм згодом повернули те ж саме. 35 Ні, любіть своїх ворогів і робіть добро їм, і в борг давайте, не розраховуючи на повернення. Отоді ви матимете велику винагороду і будете дітьми Всевишнього. Він милостивий до невдячних і злих людей. 36 Будьте ж і ви милосердні, як Отець ваш милосердний”».
Не судіть ближнього
(Мт. 7:1-5)
37 «Не судіть інших, бо судитиме вас Бог так, як ви судите інших. Не звинувачуйте, то й вас не звинуватять. Прощайте іншим, то й вам проститься. 38 Давайте, то й вам воздасться мірою доброю, такою, що й не втримаєте ви усього. Бог буде з вами щедрим, якщо ви будете щедрими до інших».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International