Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

⁵ Уночі в Ґівеоні Соломону явився Господь уві сні, і Бог сказав: «Проси, що хочеш, щоб Я дав тобі».

⁶ Соломон відповів: «Ти виявив велику милість до Свого слуги, мого батька Давида, оскільки він був Тобі відданий, чесний і справедливий серцем своїм. Ти пішов далі у доброті Своїй до нього й дав йому сина, щоб сьогодні він сидів на троні.

⁷ Тепер, Господи мій Боже, Ти зробив Свого слугу царем замість мого батька Давида. Але я лише маленька дитина і не знаю, як виконувати свої обов’язки. ⁸ Твій слуга тут серед народу, обраного Тобою, великого народу, завеликого, щоб його порахувати. ⁹ Тож дай Своєму слузі проникливе серце, щоб правити Твоїм великим народом і розрізняти добро і зло. Бо хто ж інакше у змозі правити Твоїм великим народом?»

¹⁰ Господь був втішений, що Соломон попросив його про це. ¹¹ Тож Господь сказав йому: «Оскільки ти попросив про це, а не про довге життя чи багатство для себе, не просив про смерть своїм ворогам, а просив про вміння розпізнавати й вершити справедливість, ¹² Я зроблю те, про що ти просиш. Я дам тобі мудре й проникливе серце, таке, щоб не було нікого, рівного тобі в минулому й нікого рівного тобі в майбутньому. ¹³ Більше того, Я дам тобі те, про що ти не просив: багатство і шану, тож за життя твоє не буде царів, рівних тобі. ¹⁴ А якщо ти йтимеш Моїм шляхом і підкорятимешся Моїм наказам і настановам, як Давид, твій батько, Я дам тобі довге життя».

Ісус—Світло світу

¹² Пізніше Ісус знову розмовляв з людьми. Він так їм казав: «Я—Світло світу. Той, хто слідом іде за Мною, ніколи не йтиме у темряві, бо Світло, що несе життя, завжди буде з ним».

¹³ І сказали Йому фарисеї: «Ти свідчиш Сам про Себе, і тому ці свідчення не істинні». ¹⁴ Ісус відповів їм: «Якщо Я свідчу Сам про Себе, Мої свідчення істинні, бо Я знаю, звідки прийшов, і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов чи куди Я іду. ¹⁵ Ви, люди, судите Мене так, як судите будь-яку іншу людину. Я ж не суджу нікого. ¹⁶ Та якщо Я судитиму, то Мій суд буде істинний, оскільки, коли Я суджу, Я не один, а Отець, Який послав Мене, зі Мною і судитимемо Ми разом. ¹⁷ Адже написано в Законі вашому, що коли двоє свідчать одне й те саме, то їхні свідчення—істинні. ¹⁸ Я свідчу Сам про Себе, та Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене».

¹⁹ Тоді Його спитали: «Де ж Твій Отець?» Ісус відповів: «Ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого. Якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого».