Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 [a] Псалом Давида.
До Тебе, Господи, підношу свою душу[b].
2 Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
і ворог мій не візьме верху наді мною.
3 Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
окрім приниження, нічого не здобуть.
4 О Господи, відкрий Свої шляхи.
Навчи мене Твої шляхи долати.
5 Веди мене,
навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
на Тебе сподіваюсь я щодня.
6 Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
адже вони були завжди.
7 Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
О Господи, щоб Свою ласку показати,
згадай мене у доброті Своїй.
8 Господь наш—добрий, чесний,
тож грішникам указує Він шлях.
9 Веде смиренних Він стежками доброчестя,
смиренних праведності вчить.
10 А шлях Господній означає,
в любові жити, вірним бути тим,
хто вірний Заповіту Божому й Обітниці Його[c].
16 Але були пихаті наші предки,
не слухали вони Тебе затято.
17 Вони відмовились послухатися,
забули чудеса, що Ти творив поміж них.
Уперті, вони вибрали вождя,
щоб повернутись в рабство до Єгипту.
Ти ж Бог, Який простить готовий, Ти дбайливий,
на гнів не скорий, сповнений любові.
Отож Ти й не полишив їх,
18 хоча вони й зробили металевого боввана
й сказали: „Це є Бог, Який нас вивів із Єгипту”.
19 Та в милості Своїй великій Ти їх не лишив у пустелі.
Дороговказом вдень був хмарний стовп,
вночі дорогу осявав вогненний стовп.
20 Ти дав Свій добрий Дух, щоб вчити їх
і не відняв від їхніх уст манну Свою,
напоїв водою спраглих.
21 Ти сорок років дбав про них в пустелі,
й нічого їм не бракувало.
Не зношувався одяг, ноги не спухали.
22 Ти їм віддав і царства, і народи,
розподілив між ними землі, і вони посіли землі.
Сихона хешбонського й Оґа хешбонського.
23 Нащадків їхніх Ти примножив, мов зірки на небі,
привів їх до земель, що передрікав їм й предкам їхнім,
щоб прийшли й посіли.
24 Сини прийшли і землю ту посіли,
Ти ж підкорив для них всіх мешканців Ханаанської землі.
У руки їм віддав Ти ханаанців
з царями й жителями їхньої землі,
щоби вони чинили з ними що хотіли.
25 Вони забрали всі укріплені міста й родючі землі,
помешкання з добром, вже вириті криниці
і виноградники, й оливкові гаї, й сади занедбані фруктові.
Отож поїли, вдовольнилися і розжиріли,
і насолоджувались милістю Твоєю.
Останні настанови й вітання
12 Але благаємо вас, брати і сестри, шануйте тих послідовників Господніх, хто тяжко трудиться серед вас, навчаючи і піклуючись про вас. 13 Любіть їх і ставтеся до них з якнайбільшою повагою за їхню працю.
Живіть у мирі між собою. 14 Ми благаємо вас, браття: наставляйте на розум ледарів, втішайте малодушних, допомагайте слабким. Будьте терплячі з усіма.
15 Пильнуйте, щоб ніхто не платив злом за зло, та завжди намагайтеся робити добро одне одному і всім людям.
16 Будьте завжди радісні. 17 Постійно моліться. 18 Дякуйте Богові при всіх обставинах, бо саме так Господь хоче, щоб ви жили в Христі Ісусі.
19 Не давайте згаснути[a] Духові Святому. 20 Не ставтеся з презирством до пророцтва, 21 але ж зробіть звичкою для себе все перевіряти, щоб бути певними у тому, що те чи інше йде від Бога. Тримайтеся добра, 22 та стережіться всілякого зла.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International