Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Пісня прочан.
О Господи, згадай Давида
і всі його страждання!
2 Він присягнувся Господу,
дав клятву Усемогутньому Володарю Ізраїлю.
3 Він сказав: «Не зайду до свого дому
й спочити на ліжко не ляжу,
4 повік не стулю, не дам задрімати очам,
5 аж доки я оселю Господу не відшукаю,
де Всемогутній Якова житло Собі візьме».
6 Про той намет в Ефраті[a] ми почули,
Святий ковчег знайшли в полях лісистих Киріат-Єаримських[b].
7 Зайдемо у Його святу оселю,
вклонімося підніжку[c] Його ніг.
8 Встань, Господи,[d]
й піди з ковчегом у нову оселю.
9 Нехай священики Твої
вдягнуться у освячене вбрання,
нехай на радощах підуть у танок Твої вірні!
10 В ім’я слуги Твого Давида
не відвертайся від Свого царя-обранця[e].
11 Господь Давиду присягнувся,
і Він ніколи не введе в оману:
«Я посаджу твоїх нащадків на твоїм престолі,
12 якщо за Заповітом йтимуть твої діти
і будуть слухати Мої повчання—
усе, чого тебе навчив Я.
Тоді нащадки їхні
посідатимуть престол віднині і довіку.
13 Бог обрав Сіон,
і саме тут Він хоче мати Свій дім.
14 Тут житиму Я відтепер і навіки,
тому що вподобав Собі це місце.
15 Сіон благословлю Я щедрим збіжжям,
Я бідним обіцяю дати хліб.
16 Священиків Я одягну в спасіння шати,
а праведні Сіона підуть в радісний танок.
17 Я піднесу Давидів ріг[a],
прославлю Я Свого царя-обранця.
18 Ганьбою вкрию недругів його,
його ж корона осяйною буде».
Знайдено книгу Закону
22 Йосії виповнилося вісім років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом тридцяти одного року. Матір його звали Єдіда, дочка Адаї, родом вона була з Бозката. 2 Йосія чинив праведне в очах Господніх і в усьому наслідував свого батька Давида, не збочуючи ні праворуч, ні ліворуч.
3 На вісімнадцятий рік правління цар Йосія послав писаря Шафана, сина Азалії, який доводився сином Мешулламу, до Господнього храму. Він сказав: 4 «Підійди до первосвященика Гилкії і накажи йому приготувати ті гроші, які приносили до храму Господнього і які вартові брами збирали з мирян, що приносили їх до храму. 5 А потім віддай їх тим людям, які відповідали за виконанням робіт у храмі Господньому. І нехай ці люди сплатять робітникам, що працюють на відбудові храму Господнього: 6 теслям, будівельникам і мулярам. А ще накажи їм купити ліс та обтесане каміння, щоб відремонтувати храм Господній. 7 Їм не потрібно звітувати, як витрачено довірені їм гроші, адже вони працюють чесно».
8 Гилкія, первосвященик, сказав писарю Шафану: «Я знайшов книгу Закону[a] у храмі Господа». Він віддав її Шафану, і той прочитав її. 9 Потім писар Шафан пішов до царя й доповів йому: «Твої слуги виплатили гроші, зібрані в храмі, людям, призначеним наглядати за храмом Господнім». 10 Тоді писар Шафан повідомив цареві: «Гилкія, священик, дав мені книгу». І тут же, в присутності царя, почав з неї читати.
Убивство Степана
54 Почувши це, вожді юдейські були розлючені, вони скреготіли зубами на Степана. 55 Але він, сповнений Духа Святого, підвів очі до неба й побачив Божу славу й Ісуса, Який стояв праворуч від Бога. 56 І сказав Степан: «Послухайте! Я бачу, як розкрилися Небеса. Я бачу Сина Людського. Він стоїть праворуч від Бога».
57-58 У відповідь на ці слова вони закричали у гніві й позатуляли вуха, щоб не чути його. Потім усі разом кинулися на Степана, витягли його за місто й почали закидувати камінням. А свідки поскладали плащі свої до ніг юнака, якого звали Савлом. 59 У той час, коли вони кидали в Степана каміння, він молився кажучи: «Господи Ісусе, прийми мій дух». 60 А потім він упав на коліна й голосно скрикнув: «Господи, не зараховуй їм цей гріх». По цьому слові Степан помер.
Переслідування перших християн
8 Юнак Савл схвалював вбивство Степана, вважаючи це справедливим.
Того дня почалися великі переслідування Єрусалимської церкви. Всіх віруючих, крім апостолів, було розігнано по всій Юдеї і Самарії.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International