Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Молитва Ганни
2 Тоді Ганна почала молитися:
«Господом серце моє звеселяється[a],
вуста над ворогом святкують перемогу,
бо тішуся спасінням я Твоїм!
2 Немає іншого такого, як Господь, Святого,
крім Тебе, іншого немає.
Немає скелі ж бо такої, як наш Бог!
3 Не треба слів погордливих,
устам не дозволяйте промовляти зверхньо,
тому що наш Господь все знає,
всі справи судить Він один.
4 Понівечені луки воїнів могутніх,
зате слабкі набрались сили.
5 Хто ситий був, тепер за хліб іде найматись,
хто голод відчував, його вже вгамував.
Безплідна сім дітей вже народила,
а та, що мала багатьох синів, вже виснажилась геть.
6 Господь життя дає і смерть водночас,
спускає до могили й піднімає вгору.
7 Багатство й бідність посилає Він,
когось принижує, когось підносить.
8 З багнюки бідака підніме,
зведе нужденного на ноги з попелища,
з князями поряд посадовить,
успадкувати дасть престол почесний.
Тому що звів Господь підвалини земні
й на них поставив світ.
9 Своїх святих Він кроки стереже,
злостивих у пітьмі мовчати змусить.
Не силою дається перемога.
10 Хто Господу протистоїть, той згине,
з небес пошле Він громовицю їм.
Господь судитиме усі кінці землі.
Дасть силу Він царю Своєму,
Свого помазаного ріг Він піднесе[b]».
Ганна посвячує Самуїла
21 Коли Елкана разом з усією родиною вирушив принести річну жертву Господу і виконав обітницю, 22 Ганна не пішла з ними. Вона сказала чоловікові: «Після того, як відлучу хлоп’я від грудей, я понесу його представити перед Господом, він стане назореєм[a] і залишиться там назавжди».
23 «Роби як знаєш,—відповів їй на те Елкана.—Залишайся вдома, доки не відлучиш, але нехай Господь[b] дотримається свого слова».
З тим і залишилася жінка вдома, годувала сина, аж доки не відняла від грудей.
24 Коли перестала годувати своїм молоком, понесла дитину до Господньої оселі в Шило, взявши до того ж трирічного бичка, ефу[c] борошна, ще й бурдюк вина.
25 Вони стали перед Господом. Як зазвичай, Елкана зарізав бичка для пожертви,[d] а після того Ганна віддала хлопчика Елі. 26 Тоді Ганна звернулася до нього з такими словами: «О мій господине! Я та сама жінка, що якось стояла поряд з тобою й молилася Господу. 27 Я благаю про цю дитину, й Господь зробив так, щоб моє прохання було виконане. 28 Ось чому тепер я віддаю його Господу, на все життя вручаю в Господні руки».
Ганна залишила хлопчика там[e] і поклонилася Господу.
Про що не варто забувати
11 Ти ж, чоловіче Божий, уникай усього цього. Веди праведне життя і борись за служіння Богу, за віру, любов, довготерпіння й лагідність. 12 Борися що є сили, щоб не втратити віри своєї. Виграй змагання за вічне життя, до якого ти був покликаний прийнявши Ісуса Христа—чудову істину, про яку ти відкрито свідчив багатьом людям.
13 Я наказую тобі перед Богом, Який дає життя всьому, і перед Ісусом Христом, Який свідчив про ту ж саму чудову істину перед Понтієм Пилатом: 14 бездоганно і чисто виконуй те, що тобі наказано, аж поки не прийде Господь наш Ісус Христос. 15 Бог відкриє нам це у належний час. Він—благословенний і єдиний Господар, Цар царів і Володар володарів. 16 Він єдиний має безсмертя. Він живе у світлі недосяжному. Його ніхто не бачив і не може побачити. Честь Йому і влада вічна! Амінь.
17 Наказуй багатим у цьому світі, щоб не були пихатими, щоб покладали свої надії не на багатство (воно таке нестійке), а на Бога, Який щедро забезпечує нас усім для нашого задоволення. 18 Наказуй їм творити добро й збагачуватися цим, бути щедрими й охоче ділитися тим, що вони мають. 19 Цим вони складуть собі скарб Небесний—добру основу для майбутнього, щоб одержати істинне життя.
20 Тимофію! Бережи все те, що довірено тобі Господом. Уникай безбожних порожніх балачок, та так званих «істин», що брехливо називаються «знанням». 21 Бо дехто прийняв його і через те відійшов від віри нашої.
Нехай благодать Божа буде з усіма вами.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International