Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Славімо Господа!
Славімо Господа, Господні слуги!
2 Нехай благословляється ім’я Господнє
віднині і навічно!
3 Нехай вславляється ім’я Господнє
де сходить сонце й де воно заходить!
4 Господь—над усіма народами землі,
Господня слава—вище піднебесся.
5 Кого ще знайдете такого, як наш Бог—Господь,
Який піднісся на престолі в височінь?
6 Він нахилився, щоб поглянути на землю й небеса.
7 Він з пороху підніме злидаря,
беззахисного з попелу зведе на ноги
8 і возвеличить до вельмож, проводирем поставить.
9 Бездітній навіть Він дарує дім
і щастя, як і матері родини.
Славімо Господа!
Слуга присягає Авраамові
24 Авраам був уже дуже старий. Господь у всьому благословляв його. 2 Авраам сказав своєму слузі, що найдовше служив йому й доглядав усе Авраамове майно: «Поклади руку під моє стегно[a].
3 Присягни мені перед Господом, Богом неба і землі, що не візьмеш ти жінку для сина мого з дівчат народу ханаанського, серед якого ми живемо. 4 Піди до моєї країни й мого народу і звідти приведи дружину для сина мого Ісаака».
5 Слуга перепитав Авраама: «А якщо вона не схоче прийти зі мною сюди в цю землю? Чи маю я повернутися з твоїм сином до країни, яку ти залишив?» 6 Авраам відповів: «Гляди, не веди туди мого сина. 7 Господь, Бог Неба, привів мене сюди із дому батькового і з землі, де я народився. Господь сказав мені, поклявшись: „Я віддам цю землю твоїм нащадкам”. Він пошле свого Ангела поперед тебе, щоб ти знайшов там дружину моєму синові. 8 Якщо ж вона не схоче йти з тобою, то будеш вільний від цієї присяги. Тільки ні в якому разі не веди туди мого сина». 9 І тоді, поклавши руку під стегно свого господаря Авраама, слуга присягнув йому.
Пошуки
10 Взявши у свого господаря десять верблюдів і різноманітні подарунки від нього, слуга зібрався й рушив до Месопотамії, в місто Нагорове.
Про стосунки між людьми
5 Ніколи не докоряй старшому, а вмовляй його, наче батька свого. З молодими ж чоловіками поводься, наче з братами. 2 Стався до старших жінок, як до матерів, а до молодших—як до сестер, з цілковитою чистотою і повагою.
Про вдів
3 Піклуйся про вдів, які насправді потребують допомоги. 4 Якщо вдова має дітей чи внуків, то нехай вони насамперед навчаються побожно дбати про свою власну родину, і так вони віддадуть належне своїм батькам, бо то бажано Богові. 5 Вдова, яка насправді потребує допомоги—самотня, про яку немає кому подбати, тільки на Бога покладає вона свою надію. День і ніч вона молиться, благає Бога допомогти їй. 6 Вдова ж, яка живе в своє задоволення, насправді мертва, хоч і живе. 7 Тож дайте людям Божим ці настанови, щоб ніхто не мав права їм дорікнути.
8 Якщо ж хтось не піклується про ближніх, а особливо про власну родину, той зрікається віри. Той поводиться гірше за невіруючого.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International