Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.
2 Ми славимо, ми славимо Тебе[a], о Боже!
Ти близько вже, народ Твої діла великі славить.
3 Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
судити буду справедливо.
4 Коли земля і мешканці її готові впасти,
тримаю міцно Я стовпи». Села
5 Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
Кажу пихатим Я: «Не пніться!
6 Не намагайтеся сягнути головою неба!
Висловлювати зарозумілість ви полиште!»
7 Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
ані з віддалених гірських пустель[b].
8 Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
кого принизити, кого піднести.
9 Господь тримає чашу у руці,
по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
всім нечестивим доведеться випити.
10 Я завжди буду те оповідати
й співати славу Богу Ізраїлю.
11 «Безбожних залишу без сили й влади,
а праведних могутність піднесу».
12 Хіба Я не мовчатиму про мову його дужу,
про переконливі його слова?
13 Хто може здерти з нього шкуру?
Хто подолає його подвійний панцир?[a]
14 Міцні щелепи хто йому розчепить
з зубами, що на всіх наводять жах?
15 Його спина щитами рясно вкрита,
немов печаттю, вони втиснуті надійно.
16 Одне до одного притулені близенько,
що й вітер поміж ними не пройде.
17 Один приєднаний до іншого так міцно,
що розділити їх нічим не можна.
18 Коли він чхне, то висікає блискавицю,
а очі світяться, мов промені світанку.
19 Вогонь із пащі, мов із смолоскипа
навколо нього іскри розсипає.
20 А ніздрі викидають клуби (пари),
як пара рветься із паруючого киплячого казана.
21 Його дихання може полум’я роздмухати,
із пащі виривається вогонь.
22 Велику силу має його шия,
усі, хто її бачить, ціпеніють з жаху.
23 Всі складки шкіри зведені докупи,
не проглядає поміж ними тіло.
24 У нього серце вилите, неначе камінь,
мов жорна витесані для млина.
25 Бояться й грізні воїни[b], як він зводиться на ноги,
його хвоста удари не дають їм влучити у ціль.
26 Не розсіче ту шкуру меч ніякий, бо відскочить,
ні дротик, ні стріла, ні спис пробить її не зможуть.
27 Залізо—то для нього мов солома,
а бронза—деревина трухлява.
28 Стріла його не змусить утікати,
каміння, пущене з пращі, відскакує, немов полова.
29 Дубцем його огріти, мов полоскотати,
він насміхається над кинутим у нього списом.
30 На череві у нього мовби гострі черепки
лишають слід в болоті, як від плуга.
31 Він змушує глибоке море закипіть, мов юшка,
бульбашки морем, як в киплячім маслі.
32 За ним по морю пінний слід блищить,
немовби плесо вкрилось сивиною.
33 Немає рівних на землі йому,
єдине це створіння, що не має страху.
34 На гордих він звисока поглядає,
він—цар над усіма, хто пиху має».
Таємна вечеря. Ісус обмиває ноги Своїм учням
13 Було це перед святом Пасхи. Ісус знав, що настала година Йому покинути цей світ і піти до Отця Свого. Він завжди любив тих, хто був з Ним у світі, та час прийшов показати їм, що любов ця до них була безмежною.
2 То сталося під час вечері, коли диявол уже переконав Юду, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса. 3 Ісус знав, що Отець дав Йому владу над усім, і що прийшов Він від Бога й повертався до Нього. 4 Він підвівся з-за столу, зняв з Себе верхній одяг, узяв рушника і підперезався ним. 5 Тоді налив води у миску і почав мити Своїм учням ноги[a] й витирати їх рушником, яким був підперезаний.
6 Коли Ісус підійшов до Симона-Петра, той запитав Його: «Господи, невже Ти будеш мити мені ноги?» 7 У відповідь Ісус мовив: «Ти не розумієш зараз, що Я роблю, а зрозумієш пізніше». 8 Петро сказав Йому: «Ти ніколи не митимеш ніг моїх!» На те Ісус відповів: «Якщо Я не обмию їх, то не матимеш ти місця поруч зі Мною».
9 «Господи,—попросив Симон-Петро,—обмий не лише ноги, а й руки мої і голову!» Тоді Ісус до нього й каже: 10 «Тому, хто обмився, лише ноги обмити треба, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі». 11 Він знав того, хто зрадить, тому й сказав так: «Ви чисті, та не всі».
12 Скінчивши обмивати ноги, Ісус знову вдягнувся і, повернувшись на Своє місце за столом, мовив: «Чи розумієте ви, що Я для вас зробив? 13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і маєте рацію, бо це Я. 14-15 Тож якщо Я, Господь і Вчитель, обмив ноги вам, то вам належить обмивати ноги один одному. Я подав вам приклад, щоб ви могли служити іншим так, як і Я служив вам.
16 Істинно кажу вам: жоден слуга не важливіший за свого господаря, так і Посланець не більший від Того, Хто Його послав. 17 Якщо знатимете це, то щасливі будете, виконуючи такі правила.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International