Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Не руйнуй». Хвальний псалом Асафа.
2 Ми славимо, ми славимо Тебе[a], о Боже!
Ти близько вже, народ Твої діла великі славить.
3 Бог мовить: «Вибрав судний час Я,
судити буду справедливо.
4 Коли земля і мешканці її готові впасти,
тримаю міцно Я стовпи». Села
5 Пихатих і бундючних прагну Я спинити.
Кажу пихатим Я: «Не пніться!
6 Не намагайтеся сягнути головою неба!
Висловлювати зарозумілість ви полиште!»
7 Це не прийде ні з Заходу, ані зі Сходу,
ані з віддалених гірських пустель[b].
8 Лиш Бог—суддя, вирішувати Йому
кого принизити, кого піднести.
9 Господь тримає чашу у руці,
по вінця там отруєне вино.
Проллється кара до останньої краплини,
всім нечестивим доведеться випити.
10 Я завжди буду те оповідати
й співати славу Богу Ізраїлю.
11 «Безбожних залишу без сили й влади,
а праведних могутність піднесу».
40 І сказав Господь Йову:
2 «Чи буде Всемогутнього повчати той,
хто сперечався з Ним?
Хай відповість, хто Бога поправляв».
3 Йов відповів Господу:
4 «Звичайно, я лише людина,
що міг би я у відповідь сказати?
Я затулив долонею вуста.
5 Я якось говорив, і більше вже не буду.
Я двічі говорив, нічого не додам».
6 Тоді Господь із бурі відповів:
7 «Підпережись, як воїн,
тоді тебе спитаю Я, а ти мені поясниш.
8 Чи справді рішення Моє ти скасувати хочеш?
Мене засуджуєш, щоб ствердитися в правоті?
9 Чи, може, силу маєш Божу,
чи голос твій гримить, як Мій?
10 Тоді придай собі величність і повагу,
честь і красу на себе одягни.
11 Звільни свій буйний гнів, скарай нахабу,
поглянь на гордого, звели йому скоритись.
12 Звели йому скоритися, скарай нахабу,
лихих людців здолай на місці.
13 У порох всіх разом їх поховай,
обличчя обгорнувши, у могилу.
14 Тоді і Я тобі хвалу воздам,
бо врятуватись можеш власною рукою.
15 Поглянь на бегемота[a], Я його створив, як і тебе.
Він їсть траву, мов бик.
16 Поглянь, яке він має дуже тіло,
як грають сильні м’язи черева його.
17 Він хвіст напружує, і той, мов стовбур кедра.
На стегнах жили міцно ув’язались.
18 Кістки його, неначе труби з бронзи,
а ноги, мов стовпи з заліза.
19 Він першим значиться серед створінь Господніх,
наблизитись мечем до нього може лиш Творець.
20 Харчується він тим, що виростає на горах,
всі дикі звірі там також забави мають.
21 Він спить під лотосом в тіні,
ховається в болоті, де багато очерету.
22 Тінь лотосів його вкриває,
тополі вздовж струмків сезонних
над ним змикають крони.
23 Він не злякається, якщо помчить ріка на нього,
він впевнений, коли й Йордан до рота дістає.
24 Хто може осліпить його і захопити?
Чи може хтось гачком проткнути йому ніздрі?»
Покладаймося на Бога
6 1-2 Ось чому облишмо найпростіші першооснови вчення про Христа й перейдемо до науки, що допомагає нам досягти зрілості. Не будемо знову повертатися до основоположних питань про каяття в гріховних вчинках, про віру в Бога, вчення про хрещення[a] й рукопокладання[b], про воскресіння з мертвих і Вищий Суд. 3 Тож давайте зробимо саме це, якщо Бог дозволить нам.
4-6 Бо якщо один раз на людей зійшло світло правди, якщо вони отримали дарунок Божий, якщо пролився на них Дух Святий, якщо торкнулася їх істина Слова Доброї Звістки Господньої і побачили вони велику силу майбутнього світу Божого, і після всього цього від вернулися від Христа, їм неможливо буде повернутися до каяття, оскільки вони, собі ж на шкоду, знову розпинають Ісуса на хресті й виставляють Його перед людьми на глум.
7 Деяких людей можна порівняти з землею, яка напоєна частими дощами, що падають на неї. Вона родить добрий врожай для того, хто обробляє її. Така земля—благословенна Богом. 8 Інші ж люди подібні до землі, на котрій ростуть лише терни та чортополох—вона негідна, їй загрожує прокляття й кара вогнем.
9 Але хоч ми й говоримо так, дорогі друзі, ми передбачаємо для вас краще, впевнені в тому, що ви здобудете спасіння. 10 Адже Господь—справедливий, і Він ніколи не забуде про все, що ви зробили, й про вияви вашої любові до Нього. Він бачить цю любов у тій допомозі, що ви надавали й надаєте всім людям Божим. 11 А наше прагнення в тому, щоб кожен з вас був однаково сумлінним, виявляючи цю любов протягом усього вашого життя. І тоді, завдяки цьому сумлінню, здійсняться ваші сподівання. 12 Ми хочемо, щоб ви не були ледачими, а навпаки, щоб у всьому наслідували тих, хто вірою і терпінням успадковує Божу Обітницю.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International