Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Псалом Давида.
2 Я сказав: «Обережний я буду у вчинках своїх,
язику не дозволю гріхи спричинить[b].
Серед безбожників не розтулятиму вуста».
3 І я нічого не казав,
про добре навіть не казав нічого,
але мій смуток став ще більший.
4 Пройнявся гнівом, був я злий.
Що більше думав, то шаленішим ставав.
Тож я сказав:
5 „Скажи, о Господи, що станеться невдовзі?
І скільки днів відпущено прожить?
Дозволь узнати, як довго мені жити!
6 Поглянь, дав днів мені не більше, як з долоню!
Недовгий вік мій—та для Тебе ж то ніщо.
Людське життя, мов хмарка пари—швидко тане”». Села
7 Людське життя—лиш тінь,
у суєті приходить і щезає, мов дим;
добро збирає, не знаючи, хто забере те все.
8 Отож, Володарю, які надії в мене?
На Тебе, лиш на Тебе сподіваюсь я!
9 Врятуй мене від збочень грішних,
не дай позбиткуватися із мене дурням.
10 Я буду, мов німий, ні пари з уст не зроню,
бо чиниш Ти як слід.
11 Прошу, недугу цю від мене забери,
життю моєму край, бо проти мене Ти.
12 Караєш за провини, щоб навчить безгрішно жити.
Все, що збирають люди, щезає, мов від молі;
людське життя, проходить, наче дим. Села
13 О Господи, почуй мою молитву,
прислухайсь до моїх стенань,
не відсторонюйся, не будь глухим до сліз.
Я, мов мандрівник, йду крізь життя до Тебе,
як і батьки мої, я в світі тільки гість.
14 Залиш мене,[c] спізнати щастя дай,
дозволь натішитись життям, поки
я ще не вмер і не зійшов у землю.
Відповідь Йова
26 Йов відповів на те:
2 «То як же ви убогому допомогли?
То ж як безсилі руки ви зміцнили?
3 Яку пораду слушну ви дали дурному?
Якої мудрості його навчили?
4 Хто допоміг вам вимовити ці слова
і хто натхнення дав вам говорити?
5 Померлих духи корчаться у муках
під водою[a] з істотами, що там живуть.
6 Шеол оголений з’являється на очі Богу,
і Абаддон нічим прикритися не може.
7 Над порожнечею розкинув північ Він,
підвісив небо до нічого.
8 У хмарах Він збирає води,
і хмари не розірвуться від їхньої ваги.
9 Він повен місяць затуляє від очей,
його лице за хмарами ховає.
10 Проклав межу Він на поверхні вод,
від темряви щоб світло відділити.
11 Тремтять небесні основи,
нажахані погрозами Його.
12 Він втихомирив море силою Своєю[b],
3 а розумом Своїм звалив насмерть Рагава.
13 Він прояснив Своїм диханням небеса,
Він наздогнав втікаючого змія[c] і проткнув[d].
14 І це лише дещиця того, що може Він здійснити.
Ми чуємо лиш Його шепіт.
Кому під силу осягнути грім могутності Його?»
Люди Божі перед престолом
9 Потім я подивився, а переді мною величезний натовп людей, яких не злічити. Люди з кожної нації, зі всіх племен, народів стояли перед престолом і перед Ягням, вбрані в біле, а в руках у них—пальмове віття. 10 І гукали вони: «Перемога належить Богу нашому, Який сидить на престолі, і Ягняті!»
11 Всі Ангели стояли навколо престолу, старійшин й чотирьох живих істот. Ангели впали долілиць перед престолом і почали прославляти Бога, 12 кажучи: «Амінь! Нехай буде благословення, слава, мудрість, дяка, честь, міць і сила нашому Богу на вічні віки. Амінь!»
13 Потім один із старійшин запитав мене: «Хто ці люди у білому вбранні? Звідки вони прийшли?»
14 Я відповів йому так: «Пане, ти знаєш, хто вони».
Тоді він мені сказав: «Це люди, які пройшли через великі страждання; вони омили одяг[a] свій і вибілили його кров’ю Ягняти. 15 Ось чому вони перед Божим престолом і прославляють Його день і ніч у Його храмі. Той, Хто сидить на престолі, захистить їх Своєю присутністю. 16 Ніколи вже не страждатимуть вони від голоду чи спраги, ні сонце не палитиме їх, та ніяка спека не страшна їм. 17 Бо Ягня, Яке знаходиться біля самого престолу, буде їхнім пастирем і водитиме їх до джерел вод життєдайних. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International