Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На струнних інструментах. Маскіль Давида.
2 Послухай, Боже, цю мою молитву,
не повернись спиною до благань про милосердя.
3 Прислухайся до мене й відгукнись,
коли повідаю я про свої печалі.
4 Мене страшенно налякало, що вороги мої казали,
а той злостивець просто ґвалт здійняв.
Вину на мене вороги звалили,
і допікали в гніві й шельмували.
5 Несамовито б’ється моє серце,
смертельний переляк все тіло охопив.
6 Тремчу від жаху й думаю собі:
7 «Коли б я мав ті крила голубині,
полинув би туди, де спокій.
8 В пустелю полетів би я далеко». Селах
9 Помчався б я туди, де жде притулок,
від бурі неприємностей утік.
10 Володарю, зруйнуй всі їхні плани, зв’яжи їм язики,
11 бо безперестану днями і вночі
по містах насильство бачу я і чвари.
12 На вулицях міських панує кривда,
багато лжі й брехні серед людей.
13 Якщо мене образить ворог, я знесу,
якщо злостивець нападе, сховатись можу.
14 Але ж то ти, мій друже, побратиме,
мій приятелю, йдеш на мене!
15 Ми так, бувало, любо розмовляли,
ходили разом з людом в Божий храм.
Відповідь Еліфаза
15 Еліфаз теманійський тоді йому сказав:
2 «Чи став би мудрий чоловік
кидати дурні слова на вітер
або переливати із пустого у порожнє?
3 А чи завів би надаремне мову,
вживаючи слова, що нічогісінько не варті?
4 Ти ж, навпаки, благоговіння перед Богом відкидаєш
і нехтуєш молитвами до Нього.
5 Ти, безперечно, вводиш в гріх себе словами цими,
слова гадюками повзуть із уст твоїх.
6 І не мені тебе судити.
Неправоту свою засвідчив тут ти сам.
7 Хіба на світ з’явився ти раніш, ніж гори?
8 Чи втаємничений у задум Божий був?
Чи мудрість, думаєш, лише тобі належить?
9 Що ти такого знаєш, чого би ми не знали?
На чому розумієшся, до чого ми не доросли?
10 Ми вже на світі пожили немало.
Є серед нас і сивочолі, й старші твого батька.
11 Чи співчуття Господнього тобі замало,
чи обережно сказані слова тебе не тішать?
12 Що твоє серце увібрало
й очі відмовляються признати?
Де ти набравсь бундючності такої,
13 що виступаєш злісно проти Бога
й вустами сиплеш звинувачення негідні?
14 Чи може бути чистою людина,
чи може праведним, невинним бути рід людський[a]?
15 Поглянь, Він навіть Ангелам[b] Своїм не довіряє,
Він не вважає чистими і Небеса.
16 Наскільки нижчим є той чоловік мерзенний,
що зло як воду п’є.
17 Я розповім тобі. Послухай,
розповім тобі, що бачив сам на власні очі,
18 чим поділилися зі мною мудрі люди
й чого від них батьки не приховали їхні.
19 Хазяйнували предки на землі,
усі знають їхні імена.
20 Усе життя страждає нечестивий чоловік,
насильнику відведено рахунок літ земних.
21 Знайде його нещастя в час,
коли все ніби ладиться у нього.
22 І вже не сподівайся повернутися із Країни Мертвих,
судилося тобі загинуть від меча.
23 Він дні життя проводив в пошуках поживи
і знає: неминучий чорний день,
коли Шеол накриє його пазурами смерті.
24 Біда і гніт його терзають розум,
захоплюють зненацька, як чужинський цар,
який лаштується до бою.
25 Бо кинув виклик Богу він,
до Всемогутнього він дорівнятися хотів.
26 На Бога кинутися вперто прагне,
ховаючись за щит, спішить напасти.
27 Хоча обріс багатством й жиром чоловік,
і успіх у житті пізнав не раз,
28 селитись буде у зруйнованих містах,
в халупках кинутих, де можуть бути тільки смітники.
29 Заможністю безбожник тішитись недовго буде,
і силою хвалитись не повік йому,
тому що багатства він примножити не зможе на землі.[c]
30 І не уникнути йому Країни Мертвих.
Вогонь засушить його юність,
палючий Божий подих рознесе його.
31 У марноту нехай не вірить ревно,
на нього ждуть лише розбиті сподівання.
32 Зав’яне він до часу,
його галуззя не заквітне знов.
33 Він буде наче ягода, відірвана від ґрона,
як квітка, зірвана з оливкового дерева.
Не будуть визрівати плоди його турбот.
34 Безбожників юрма нічого доброго не зробить,
поглине полум’я житло усіх, хто хабарі бере.
35 Вони приховують біду і злу дають життя,
а їхні черева брехню плекають».
Повчання Ісуса про перелюб
27 «Ви чули, що було сказано: „Не чини перелюбу”(A). 28 Та кажу Я вам, що кожен, хто дивиться на жінку з пожадливістю, той уже вчинив перелюб з нею у своєму серці. 29 Якщо праве око примушує тебе на гріх, вирви його та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло кинути до пекла. 30 І якщо правиця веде тебе до гріха, одрубай її та кинь геть, бо ліпше позбутися однієї частини тіла, ніж усе тіло загубити у пеклі».
Повчання Ісуса про розлучення
(Мт. 19:9; Мк. 10:11-12; Лк. 16:18)
31 «І сказано: „Той, хто бере розлучення з жінкою своєю, має дати їй розвідного листа”(B). 32 Та кажу Я вам, що існує тільки єдина підстава для чоловіка розлучитися зі своєю дружиною: через її розпусту. Той, хто одружується з тією розлученою, сам грішить перелюбом».
Повчання Ісуса про клятву
33 «Ви чули також, що було наказано нашим предкам: „Не порушуй клятву, а дотримуйся клятви, даної Господу”[a]. 34 Та кажу Я вам: не кляніться взагалі: ні небом, бо це—престол Божий, 35 ні Землею, бо це—підніжжя стіп Божих. Також, не кляніться ні Єрусалимом, бо це—місто великого Царя, 36 ні головою своєю, бо не зможете ви зробити жодної волосини ні білою, ані чорною.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International