Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На струнних інструментах. Маскіль Давида.
2 Послухай, Боже, цю мою молитву,
не повернись спиною до благань про милосердя.
3 Прислухайся до мене й відгукнись,
коли повідаю я про свої печалі.
4 Мене страшенно налякало, що вороги мої казали,
а той злостивець просто ґвалт здійняв.
Вину на мене вороги звалили,
і допікали в гніві й шельмували.
5 Несамовито б’ється моє серце,
смертельний переляк все тіло охопив.
6 Тремчу від жаху й думаю собі:
7 «Коли б я мав ті крила голубині,
полинув би туди, де спокій.
8 В пустелю полетів би я далеко». Селах
9 Помчався б я туди, де жде притулок,
від бурі неприємностей утік.
10 Володарю, зруйнуй всі їхні плани, зв’яжи їм язики,
11 бо безперестану днями і вночі
по містах насильство бачу я і чвари.
12 На вулицях міських панує кривда,
багато лжі й брехні серед людей.
13 Якщо мене образить ворог, я знесу,
якщо злостивець нападе, сховатись можу.
14 Але ж то ти, мій друже, побратиме,
мій приятелю, йдеш на мене!
15 Ми так, бувало, любо розмовляли,
ходили разом з людом в Божий храм.
Слово Зофара
11 Зофар із Наамата відповів:
2 «Невже залишиться без відповіді ця багатослівність?
Чи може язикатий бути правим?
3 Чи балачки твої затулять рота всім,
чи не знайдеться хтось, щоб гідно відповісти,
коли блазнюєш перед ним?
4 Ти твердиш: „Маю вірну думку
і чистий в Божих я очах”.
5 Але хотів би я, щоб Бог заговорив,
довівши, що хибні скарження твої.
6 Тоді б тобі Він тайну мудрості відкрив,
адже двобічною тямущість може бути.
Знай, що карає Бог не так жорстоко,
як Він міг би.
7 Чи можеш Бога таємницю ти збагнути?
А чи дано тобі Його величність, Всемогутність осягнуть.
8 Що можеш вдіяти,
коли ідеться про недосяжну висоту небес?
І що намислиш ти про те, що нижче, ніж Шеол?
9 Мудрість Божа—не для вимірів земних,
і широчінь думок Його не порівняти з морем.
10 Хто може зупинить Його,
якщо Він явиться і поведе за ґрати
або на суд людину призове?
11 Бог справді знає ціну брехунам.
А вже коли насилля зустрічає,
то як же може Він того не пам’ятати?
12 Скоріше ослиця розродиться дитям людським,
ніж тугий на розум мудрість Божу збагне.
13 Спочатку серцем приготуйся,
тоді до Бога руки простягни.
14 Якщо відмиєш зло із рук своїх
і не дозволиш беззаконню оселитись в домі,
15 тоді обличчя безневинне підведеш до неба,
безпеку й спокій ти тоді спізнаєш.
16 В минуле всі турботи відійдуть,
їх пам’ятатимеш, як воду, що зникає за мить.
17 Життя твоє зійде ясніш, ніж сонце пополудні,
а чорні дні, немов ранкові зорі, збліднуть.
18 Ти будеш впевнений, бо житиме в тобі надія,
захищеним себе відчуєш, ляжеш спати спокійно.
19 Ніхто тебе не потривожить, коли спочить захочеш,
лише потягнуться до тебе інші, щоб допоміг їм.
20 І згаснуть очі у злостивих,
вони ніде не зможуть притулитись,
надії їхні всі переростуть у відчай».
10 Одруженим я даю такий наказ, хоча це не я, а Господь наказує: жінці не слід шукати розлучення з чоловіком своїм. 11 Якщо ж уже розлучиться, то повинна залишатися незаміжньою або нехай помириться з чоловіком своїм. Та чоловікові не слід розлучатися зі своєю дружиною.
12 Усім іншим я скажу (та цей наказ від мене, а не від Господа): якщо якийсь брат у Христі має дружину, яка не вірує, і вона згідна жити з ним, то нехай він не розлучається з нею. 13 Якщо жінка має чоловіка, який не вірує, і він згідний з нею жити, то їй не слід розлучатися з ним. 14 Бо невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка—через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так—вони святі.
15 Однак якщо невіруючий вирішить розлучитися, то хай розлучається. Брат чи сестра у Христі вільні в таких випадках, тому що Бог покликав вас жити в мирі. 16 Бо звідки ти знаєш, жінко, чи спасеш свого невіруючого чоловіка? І звідки ти, чоловіче, знаєш, чи спасеш свою невіруючу дружину?
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International