Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

1 В країні Уз жив собі чоловік, звали його Йов. І був то чоловік цнотливий і чесний, шанував Бога, зла сторонився.

Сатана знов випробовує Йова

2 І настав день, коли сини Божі^[a] з’явилися перед Господом. Приєднався до них і сатана, щоб перед Богом стати. ² Спитав Господь сатану: «Звідки ти прийшов?» А сатана відповів: «Я обійшов усю землю».

³ Господь сказав сатані: «Чи бачив ти слугу Мого Йова? Йому немає рівних на землі. Він чоловік цнотливий і чесний, шанує Бога, зла сторониться. Свої чесноти він плекає, хоч ти й спонукав Мене надаремне знищити його пожитки й нащадків».

⁴ Сатана відповів Господу: «Шкура за шкуру^[b]. Заради спасіння свого життя людина піде на все. ⁵ Але якщо Ти руку простягнеш, завдавши болю його плоті, він напевне в вічі Тебе прокляне». ⁶ І відповів Господь сатані: «Роби що хочеш з ним, та тільки життя його збережи».

⁷ Пішов сатана з очей Господніх. І наслав на Йова виразки пекучі, обсипавши ними чоловіка від ступенів до маківки. ⁸ Узяв Йов черепок від розбитого горщика, щоб пошкребтись, коли сидів на попелищі. ⁹ І сказала йому дружина: «Ти все ще чеснот своїх тримаєшся? Прокляни Бога та й помри».

¹⁰ Та Йов на це їй відповів: «Ти говориш, як дурна жінка. Невже нам від Бога брати тільки добре, а лихе не приймати?» Незважаючи на все, що сталося, Йов не згрішив, слова ті мовивши.

¹ Псалом Давида.

Господь говорив до нас через Свого Сина

1 У минулому Бог багато разів і різними способами спілкувався з нашими предками через пророків. ² Та цими останніми днями Він знову говорив до нас через Сина Свого, Якому призначив у спадок усе суще. Та й весь світ Бог створив через Сина Свого. ³ Він—сяйво Божої слави і точна подоба сутності Божої. Все на світі тримається через могутнє Слово Сина Божого. Він дав людям очищення від гріхів і за те посів Своє місце по праву руку^[a] від Всевишнього на небесах. ⁴ Він був набагато величніший за Ангелів, так само, як і ім’я, що Він успадкував, є вищим від їхніх імен.

Ісус пізнав життя земне, щоби спасти людей

⁵ Адже не Ангелам підкорив Він світ прийдешній, про який ми говоримо. ⁶ Є у Святому Писанні такі слова:

Віддавши йому владу над світом, Бог не лишив нічого такого, що не підкорялося б чоловіку. Однак ми й нині ще не бачимо, щоб усе підкорялося йому. ⁹ Але ми бачимо Ісуса, Який лише ненадовго був поставлений нижче за Ангелів. Ми бачимо Його, увінчаного славою і честю через Його мученицьку смерть. З Божої милості Ісус прийняв смерть за всіх людей.

¹⁰ Усе в світі існує від Бога й через Бога. І славою Своєю Він прагне поділитися з дітьми Своїми. Йому було необхідно обрати Того, Котрий веде нас до спасіння, та через страждання Христові Господь зробив Його досконалим Рятівником.

¹¹ Цей Обранець дав людям святість. І всі, хто здобув святість, одержали її від Божого Обранця, та стали однією родиною. Через те й не соромиться Ісус назвати їх своїми братами і сестрами. ¹² Він каже:

² Підійшли до Ісуса кілька фарисеїв і, випробовуючи, запитали Його: «Чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною своєю?» ³ Ісус відповів: «Що вам Мойсей заповідав?» ⁴ Вони кажуть: «Мойсей заповів, що чоловік може розлучитися з жінкою, давши їй розвідного листа»^[a].

⁵ Ісус на те відповів: «Мойсей дозволив вам розлучатися з жінкою через упертість сердець ваших. ⁶ Від самого початку створення світу, Господь „створив людей чоловіком і жінкою”^(A). ⁷ Ось чому „чоловік покине своїх батька та матір і з’єднається з дружиною своєю. ⁸ І стануть вони єдиною людиною”^(B), і більше не буде їх двоє, а буде одна плоть. ⁹ Отож ніхто не роз’єднає тих, кого Бог з’єднав разом». ¹⁰ Коли вони були в домі, учні знову запитали Його про це. ¹¹ І Він сказав їм: «Хто розлучається зі своєю дружиною й одружується з іншою жінкою, той грішить і чинить перелюб. ¹² І якщо жінка розлучається з чоловіком своїм і бере шлюб з іншим, також й сама чинить перелюб».

Ісус благословляє дітей

(Мт. 19:13-15; Лк. 18:15-17)

¹³ Люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Але учні Його почали дорікати їм. ¹⁴ Коли Ісус побачив це, то розгнівався й сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони.

¹⁵ Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде». ¹⁶ Ісус пригорнув дітей, поклав на них руки і благословив їх.