Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида.
О Господи, суди мене і доведи,
що жив я доброчесно й непохитно
і що завжди на Тебе покладавсь.
2 О Господи, Ти випробуй мої
найпотаємніші чуття й думки.
3 Твоя любов завжди переді мною.
Твоя любов завжди мене веде.
4 Не знаюсь я з брехливими людьми,
і з лицемірами у мене справ немає.
5 Ненавиджу я товариство злих,
й з безбожниками водитись не бажаю.
6 На знак невинності своєї мию руки,
щоби ходить довкола вівтаря Твого, О Господи,
7 і щоб воздати Тобі хвалу,
та ще оповістить про чудеса
усі, що створені були Тобою.
8 О Господи, люблю Твою оселю[a],
де сяє Твоя слава Господня—то яскраве сяйво,
яким Бог повідомляв людям про Свою присутність.
9 О Боже, не карай мене укупі з грішниками
і не відбирай мого життя,
як у людей тих кровожерних,
10 які завжди готові кривдить інших
й чиї долоні завжди прагнуть хабаря.
11 А я життя у чистоті проводжу,
будь милосердний, порятуй мене!
12 Нічого не погрожує мені, коли
я славлю Бога на велелюднім зібранні.
7 «Хіба людина на землі та не слугує тяжко?
Хіба усе її буття—не кожен день батрацький?
2 Та ж чоловік, як раб, що прагне тіні;
мов найманець, що все чекає сплати.
3 І я був змушений в пітьмі свій торувати шлях,
відведені мені були нелегкі ночі.
4 Лягаю спати з думкою: „Коли прокинусь?”
Ніч насувається, а я перевертаюсь,
не сплю аж до світанку.
5 Покрили шкіру черва й струп брудний,
порепалася шкіра, задубіла.
6 Життя біжить хутчіш, ніж нитка в верстата,
йде до завершення воно у безнадії.
7 Боже, пам’ятай: життя моє—лиш подих,
я не побачу вже щасливіших часів.
8 І не побачить мене око, що за мною нині стежить;
хоч як вдивлятиметься, а мене уже нема.
9 Як тане в безвісті хмарина,
так не підніметься людина,
коли готується зійти в Шеол.
10 Не повернуться чоловіку в дім,
його вже не впізнають в рідній хаті.
11 Тому я уст не затулю,
засмученій душі дам волю говорить
про гіркоту життя.
12 Хіба я море чи чудовисько морське[a],
що Ти круг мене варту виставляти мусиш?
13 Коли себе втішаю, ніби постіль спокій дасть,
мовляв, розділить тугу ложе вірне.
14 Тоді Ти посилаєш страшний сон,
видіння, що мене злякати мусять.
15 Тому й обрав би радше я задуху й смерть,
аніж терпіти таку муку.
16 Відмовився я від життя, не буду жити вічно,
дай мені спокій, бо моє буття коротке.
17 Чим є для Тебе рід людський,
що Ти про нього дбаєш і при серці носиш?
18 Чому щоранку дбаєш Ти про нього
і споглядаєш кожну мить його життя?
19 Чому не відвернеш від мене пильний погляд
і не даси хоча б ковтнути слину?
20 Якщо мені судилося згрішити,
чи міг би я Тобі нашкодити, о Стражу людства?
Чому зробив мене Своєю ціллю?
Чому я тягарем для Тебе став?
21 Чому провин моїх Ти не пробачиш,
гріха і беззаконня не простиш?
Адже я порохом невдовзі стану,
хоч як шукатимеш, та мене вже не знайдеш».
Закон Божий неможливо змінити
(Мт. 11:12-13)
14 Все те чули фарисеї, та вони насміхалися з Ісуса, бо були ласі до грошей. 15 А Він сказав їм: «Ви ті, хто намагається переконати людей в своїй добропорядності, але Богові відомі ваші серця. Те, що люди вважають цінним, Богові мерзотне.
16 Закон Мойсеїв і пророки існували до приходу Іоана Хрестителя. Але відтоді, як проповідується Благовість про Царство Боже, кожен прагне ввійти в Нього. 17 Швидше зникнуть небо і земля, ніж втратить силу жодна рисочка хоч однієї з літер Закону Мойсеєвого».
Про розлучення
18 «Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і бере шлюб з іншою жінкою, чинить перелюб. І кожен, хто одружується з розведеною жінкою, також чинить перелюб».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International