Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Страта Гамана

7 Отож цар і Гаман пішли на бенкет до цариці Естер. ² І цар сказав Естер: «Це другий день, як ми п’ємо вино. Хоч яке було б твоє прохання, царице Естер, воно буде виконане. Навіть якщо забажаєш півцарства, то отримаєш».

³ На те цариця Естер відповіла: «Якщо така милість твоя до мене, о царю, якщо твоя ласка, то нехай життя моє буде віддане мені, це моє прохання, та життя мого народу—моєму народу. ⁴ Бо я і мій народ віддані на знищення, вбивство і винищення. Таке моє бажання. І якби були ми запродані, як раби й рабині, я б мовчала, бо цим не варто було б турбувати царя».

⁵ Цар Артасеркс спитав Естер: «Хто він? Де той, хто міг таке замислити?» ⁶ І сказала йому Естер: «Цей недруг і ворог—підлий Гаман». І затремтів Гаман перед царем і царицею.

⁹ Тоді Харбона, один із царських євнухів, сказав: «Якраз і шибениця стоїть у Гамана біля дому, п’ятдесят ліктів^[a] заввишки, Гаман приготував її для Мордекая, чоловіка, що попередив царя». І сказав цар: «Гамана там повісити». ¹⁰ Отож повісили Гамана на тій самій шибениці, яку він приготував для Мордекая. І гнів царський вгамувався.

²⁰ Мордекай написав про ті події і розіслав листи всім євреям, які жили по провінціях царя Артасеркса, ²¹ щоб святкували вони чотирнадцятий день місяця Адара і п’ятнадцятий день щорічно. ²² То були дні, коли євреї звільнилися від ворогів своїх, місяць, коли туга перетворилася на свято, а плач на день щастя. Мордекай наказав їм, щоб відзначали цей день як радісне свято. Вони мусили влаштовувати учти, дарувати одне одному дарунки й обдаровувати бідних.

¹ Давидова пісня прочан.

Сила молитви

¹³ Якщо хтось із вас потрапив в біду, нехай молиться. А як у радості, хай співає псалми. ¹⁴ Якщо хтось із вас занедужав, то нехай покличе старійшин із церкви, щоб вони помолилися за нього, помазавши його оливою^[a] в ім’я Господнє. ¹⁵ І молитва з вірою спасе недужого, й Господь зцілить його. Якщо він вчинив гріх, то Господь пробачить йому.

¹⁶ Отож завжди сповідуйте один одному гріхи, які ви чините, і моліться одне за одного, щоб зцілитися. Бог зглянеться на вас, бо молитва праведників може дуже багато. ¹⁷ Ілля був такою ж людиною, як і ми з вами. Він палко молився, щоб дощ не падав на землю, і дощу не було на землі три з половиною роки. ¹⁸ Потім він знову помолився, і з неба пішов дощ, і земля знову почала давати врожай.

¹⁹ Брати і сестри мої, якщо хтось із-поміж вас відійшов від істини, а інший повернув його до неї, ²⁰ то знайте, що людина, яка повернула грішника на дорогу правди, врятувала ту людську душу від смерті, та спричинила прощення багатьох гріхів.

Хто не проти нас—той з нами

(Лк. 9:49-50)

³⁸ Іоан сказав Ісусу: «Вчителю, ми бачили чоловіка, який виганяв нечистого іменем Твоїм. Ми намагалися зупинити його, оскільки він не є одним із нас». ³⁹ Та Ісус промовив: «Не зупиняйте його, бо той, хто творить диво в ім’я Моє, невдовзі вже не зможе лихословити Мене. ⁴⁰ Хто не проти нас—той за нас. ⁴¹ Кожний, хто допоможе вам чим-небудь, хоч би напоївши вас водою через те, що ви належите до Христа, то істинно кажу вам—той напевне одержить винагороду свою».

Ісусові застороги проти гріха

(Мт. 18:6-9; Лк. 17:1-2)

⁴² «Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі. ⁴³ Якщо рука твоя примушує тебе на гріх, відітни її. Краще ввійти у вічне життя калікою, ніж мати обидві руки, та потрапити у пекло незгасне, ⁴⁴ [де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний]^[a].

⁴⁵ Якщо нога твоя примушує тебе грішити, відітни її. Краще увійти у вічне життя кульгавим, ніж із двома ногами бути кинутим до пекла. ⁴⁶ [де черви не вмирають, і вогонь пече незгасний]^[b]. ⁴⁷ Якщо око твоє примушує тебе на гріх, виколи його. Краще однооким увійти у Царство Боже, аніж з обома очима бути ввергнутим у пекло, де ⁴⁸ „черви не вмирають, і вогонь пече незгасний”.^{(A) 49} Бо кожен буде просолений та кожна пожертва буде просолена вогнем^[c].

⁵⁰ Сіль—то добра річ. Але якщо вона втратить солоність, як її знову такою зробити? Майте сіль у собі й живіть у злагоді одне з одним».