Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Пісня прочан.
Щасливий той, хто Господа шанує,
щасливий, хто Його стежками йде.
2 Труди твої дадуть плоди,
тобі щаститиме в житті.
3 Твоя дружина буде, мов лоза родюча,
круг столу діти, мов оливкові дерева при оазі.
4 Тож пам’ятай: той чоловік, який шанує Бога,
від Нього матиме благословення.
5 Нехай благословить тебе Господь
із храму на горі Сіон,
щоб все життя втішався ти Ізраїлю добром,
6 щоби онуків дочекатись міг ти.
Хай буде мир Ізраїлю завжди!
27 Не хвалися завтрашнім днем,
бо ніколи не знаєш, що цей день тобі принесе.
2 Нехай інший тебе вихваляє, а не сам,
хтось інший, а не власні уста!
3 Камінь—важкий, пісок не легко нести,
але ще тяжчі халепи з-за недалекість дурня.
4 Лють—жорстоке почуття,
гнів заливає, наче повінь,
та перед ревнощами хто вистоїть?
5 Краще—відкритий осуд,
ніж приховане кохання.
6 Рани, отримані від друга—на користь,
бо не зі зла, а поцілунок ворога—підступний.
7 Ситий і на мед не гляне,
а для голодного й гірке—солодке.
8 Людина, яка блукає далеко від рідної оселі,
схожа на пташеня, що випало з гнізда.
9 Ароматична олива й запашне куріння серце звеселяють,
задушевність друга приємна щирою порадою.
10 Не відштовхни ні свого, ні батькового друга;
не приходь у дім брата, коли в тебе біда.
Краще сусіда поруч, ніж брат далеко.
11 Будь мудрим, сину, втіш моє серце,
тоді я відповім усім, хто ображає мене.
12 Обережний зрозумів, що лихо насувається, та й сховався,
а недоумкуватий наблизився й постраждав.
13 Візьми його одяг, бо він за незнайомця поручився,
візьми заставу у нього заради чужинця.
14 Якщо хтось зранку ближнього занадто голосно вітає,
то вважай, що він прокльони шле.
15 Постійні краплі зі стелі у день дощовий
і пащекувата дружина—однаково огидні.
16 Тримати її все одно, що приховувати вітер
або запашну оливу, що розтеклася по долоні.
17 Залізо гострить залізо,
так і людина, спілкуючись з ближнім, стає гострішою.
18 Хто вирощує фіґове дерево, той плоди його споживає,
хто захищає хазяїна, матиме винагороду.
19 Як у воді віддзеркалюється обличчя,
так і серця людські відкривають справжнє все її нутро.
20 Шеол та Абаддон[a] ніколи не вдоволені,
так і людським очам—усе мало.
21 Для срібла—тигель, для золота—горно,
а людина проходить через випробування славою.
22 Якщо товкти дурня в ступі разом із цільним зерном,
дурість із нього все одно не витовчеш.
23 Дбай про отару свою,
добре пильнуй свою череду.
24 Адже багатство не збережеш навічно,
і корони не стане на прийдешні покоління.
25 Коли трава жухне, а потім нова виростає,
коли збирають сіно на схилах,
26 тоді підростуть ягнята, щоб тобі вдягнутися,
і кози, щоб сплатити за лан.
27 Тоді буде вдосталь козячого молока,
щоб напитись тобі й домашнім твоїм,
і щоб слуги твої жили й не хворіли.
8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха[a]. Не слідуйте водночас за Богом і світом! 9 Сумуйте, страждайте і плачте! Нехай сміх ваш обернеться в сльози, а радість—в смуток. 10 Станьте покірними перед Богом, і Він вознесе вас.
Не судіть одне одного
11 Брати і сестри, не судіть одне одного, бо хто лихословить проти свого брата або сестри своєї у Христі, чи осуджує їх, насправді ганьбить і осуджує Закон. А коли людина судить Закон, то вона стає не виконавцем його, а суддєю. 12 Є лише один Законодавець і Суддя, Який може спасти чи погубити. А хто ти такий, щоб судити ближнього?
Покладаймося на Бога
13 Деякі з вас казатимуть: «Сьогодні або завтра вирушимо ми в те чи інше місто, де пробудемо рік. Там ми будемо торгувати й заробляти гроші». 14 Але ви ж не знаєте, що станеться у вашому житті завтра. Бо ваше життя, неначе туман, який з’являється на деякий час, а потім зникає. 15 Натомість необхідно казати: «Як буде на те воля Божа, ми будемо жити і робити так і так». 16 Ви ж, пишаючись, вихваляєтеся, а таке вихваляння—зло! 17 Отже, коли ви знаєте, як творити добро, та не робите його, то чините гріх!
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International