Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Ідеальна дружина
10 [a] Хто знайде собі ідеальну дружину[b]?
Ніякі коштовності її не варті!
11 Довірився їй серцем чоловік,
їй завдяки не матиме нужди ні в чому.
12 Лише добро вона йому несе, нічим не зашкодить,
щодня свого життя.
13 Вона шукає вовни, льону,
і з радістю рукам своїм спокою не дає.
14 Мов торговельні судна, що борознять усі моря,
вона приносить хліб щоденний для родини.
15 Ще ніч глуха—вона вже на ногах,
готує для родини добру їжу,
прислузі роздає роботу.
16 Вона задумує купити землю,
ось приглянувся добрий лан.
Із плоду рук своїх вона насадить виноградник.
17 Вона придасть наснаги стегнам для тяжкої праці
і зміцнить свої руки.
18 Вона прекрасно розуміє: праця її—на користь.
Світильник не згасає навіть уночі.
19 Вона бере у руки прядку,
веретено в її долонях.
20 Убогим вона руку подає,
і до нужденних простягає руки.
21 Не страшно їй за рідних, коли сніг надворі,
бо кожний має тепле, гарне вбрання.
22 Вона на ліжко покривало шиє,
сама вбирається в тонке полотно.
23 Її чоловіка шанують у міській громаді,
серед старійшин міста він сидить.
24 І полотняний одяг шиє, продає його,
купцям постачає пояси.
25 Гідність і силу кожен у ній побачить,
вона упевнено прийдешній день зустріне.
26 Її вустами мудрість промовляє,
наука гідна на її устах.
27 Вона стежить за ладом в оселі,
без діла хвильки не сидить.
28 Діти встають, благословляють її,
її похвалить щиро чоловік.
29 Багато в світі є жінок достойних,
але не порівняти жодну з них з тобою.
30 Оманлива чарівність, а краса не вічна,
лиш жінка богобоязна завжди буде в шані.
31 Воздай належне за плоди невтомних рук її
і привселюдно вихваляй її за працю.
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
мов теє древо, що зростає над потоком,
що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
Вони, мов та полова, що її здуває вітер[a].
5 Тому й не виправдатись їм,
не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
а грішники загинуть!
Справжня мудрість
13 Хто серед нас насправді мудрий та розумний? Нехай той доведе це доброю поведінкою, своїми смиренними вчинками, породженими мудрістю. 14 Та якщо серце ваше сповнене гіркої заздрості й себелюбства, то у вас немає підстав вихвалятися, бо це просто приховування брехні за істиною. 15 Це не та мудрість, що сходить з небес, а земна, недуховна й диявольська. 16 Бо там, де є заздрість й себелюбство, там безладдя і усіляке лихо. 17 А мудрість, що сходить з небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. 18 Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.
Присвячуйте себе Богу
4 Звідки виникають ворожнеча і сварки між вами? Чи не від егоїстичних бажань, що вирують у ваших тілах? 2 Ви чогось бажаєте, та все ж не одержуєте. Ви вбиваєте, заздрите іншим, і все одно не можете одержати того, що бажаєте. Ви сваритеся і ворогуєте, бо не просите Бога. 3 Та коли ви просите, то не одержуєте, бо просите ви не на добро, а для того, щоб використати це для свого задоволення.
Підкоряймося Богу
7 Тож підкоріться Богу. Спротивляйтесь дияволові, і він утече від вас. 8 Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Омийте руки свої грішні й очистіть ваше життя від гріха[a]. Не слідуйте водночас за Богом і світом!
Ісус говорить про Свою смерть
(Мт. 17:22-23; Лк. 9:43-45)
30-31 Ісус та Його учні пішли звідти подорожувати Ґалилеєю. Він не бажав, щоби про те хтось знав, бо Він хотів навчати послідовників Своїх. Ісус казав їм: «Сина Людського буде віддано до рук людей, які вб’ють Його, але через три дні після смерті Він воскресне».
32 Однак учні Його не розуміли цих слів, а перепитати Ісуса боялися.
Хто є самим великим у Царстві Небеснім
(Мт. 18:1-5; Лк. 9:46-48)
33 В Капернаумі, зайшовши до однієї з хатин, Ісус запитав Своїх учнів: «Про що ви сперечалися дорогою?» 34 На те вони змовчали, бо по дорозі сперечалися, хто з них є найвеличнішим. 35 Тоді Ісус сів і гукнув усіх дванадцятьох і мовив до них: «Хто хоче бути першим, хай буде останнім, хай буде слугою всім». 36 Він узяв дитину, поставив її перед ними і, обійнявши, сказав Своїм учням: 37 «Хто приймає одного з тих малих дітей в ім’я Моє, той приймає і Мене, а хто приймає Мене, той приймає й Того, Хто послав Мене».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International