Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
21-22 Я був дурний, немов той бик,
коли на Тебе злився й сумував.
Та серце кров’ю обливається моє,
коли подумаю про долю грішників сліпих.
23 Я назавжди залишився з Тобою,
за руку Ти мене тримаєш.
24 Ведеш мене в житті, порадою вітаєш,
а потім і до слави приведеш[a].
25 Хто ще для мене є на небі?
Хто ще мені потрібен на землі?
26 Можливо, заслабнуть плоть моя і дух[b],
та Бог—то скеля мого серця,[c] то моя доля навіки.
27 Хто Бога кине, той піде у забуття,
Ти вигубиш усіх зрадливих.
28 А я лишився з Богом! Як це добре!
Для мене Господь Бог—притулок,
де сповіщатиму усім я про діла Твої.
22 Славне ім’я дорожче, ніж велике багатство,
пошана краща, аніж золото чи срібло.
2 Багаті й бідні поруч йдуть,
бо Господь створив і тих, і тих.
3 Розважливий побачить лихо і знайде рятунок,
пустоголовий наблизиться й поплатиться за це.
4 Для скромного, який шанує Господа, є нагорода:
багатство, слава і життя.
5 Шлях безбожника—між колючок і пасток,
а хто цінує своє життя, той не здибає їх.
6 Навчай молодь, який шлях їй обирати,
тоді і в старості вона не зіб’ється з путі.
7 Багаті панують над злидарями,
а боржник є рабом позичальника.
8 Хто сіє несправедливість, пожне горе,
згине через власний гнів.
9 Благословенний буде щедрий,
бо ділиться він хлібом з бідним.
10 Вижени насмішника, то й сварка стихне,
і сутяги, й образи вщухнуть.
11 Хто любить чисте серце, вишукано промовляє,
той серед друзів матиме царя.
12 Очі Господа стережуть знання,
Він відмітає зрадливі слова.
13 Ледачий вигукує: «Надворі лев!
Він міг би розшматувати мене на вулиці!»
14 Вуста розпусниці—глибока яма,
в яку падає той, кого Господь відринув[a].
15 Дурість прив’язана до серця юнака,
покарання звільнить його від неї.
16 Один наживається, гноблячи бідного,
інший стає бідним, бо платить багатію.
Тридцять мудрих приказок
17 Прислухайся до слів мудреця,
привернися серцем до мого вчення,
18 бо вони підуть тобі на користь.
Якщо збережеш їх у серці,
тоді вони звучати будуть на твоїх устах.
19 Я вчитиму тебе сьогодні,
щоб довірявся ти Господу.
20 Чи не писав я тобі раніше,
чи не давав тобі порад і знання,
21 щоб знав ти, що то є—правдиве слово,
щоб ти зміг достовірно доповісти тому,
хто посилав тебе?
9 Що ж виходить? Чи ми, юдеї, маємо перевагу над поганами? Анітрохи! Бо я вже казав, що як юдеї, так і неюдеї,—всі однаково винні у гріху. 10 Як сказано у Святому Писанні:
«Праведного жодного немає!
11 Немає жодного,
хто розуміє Бога або шукає Бога.
12 Всі люди відвернулися від Нього,
всі до одного стали нікчемними.
Немає тих, хто робить добрі справи.
Немає жодного!»(A)
13 «Уста їх подібні до гробниць розкритих,
на язиці ж у кожного брехня».(B)
«На устах їхніх зміїна отрута».(C)
14 «Прокляття й гіркота на їхніх устах».(D)
15 «Швидкі вони пролити кров.
16 Хоч би куди ішли вони,
з собою скрізь несуть руїну і страждання.
17 Їм геть дорога миру не відома».(E)
18 «І страху перед Богом в них немає».(F)
19 Зараз ми знаємо: все, що сказане в Законі, звернене до тих, кому Закон був даний. І це замкне уста всім, хто намагатиметься мовити хоч слово у своє виправдання, та щоб увесь світ був у відповіді перед судом Божим. 20 Бо ніхто не може виправдатися перед Богом, виконуючи Закон. Адже Закон тільки виявляє очевидність гріха.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International