Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Лілії». Повчання синам Кори. Пісня кохання.
2 Коли я до царя звертаюся у віршах,
прекрасними словами повниться душа.
Слова біжать, немов до кінчика майстерного пера.
6 Нагострені стріли твої,
Ти просто в серце вцілиш ворогів.
Впадуть народи під колесами твоїми.
7 Могутній царю[a] мій!
Твій трон—навічно.
Народом правиш справедливо ти.
8 Добро ти любиш, і ненавидиш ти зло!
Тож Бог, твій Бог тебе обрав[b] Його
помазаником бути з-поміж інших,
змастивши радості єлеєм.
9 Алое пахощі, духмяні мирро й кассія
твої вбрання просякнули умить.
Музики веселять тебе в палацах,
прикрашених слоновими кістками.
1 Соломонова пісня над піснями.
Жінка своєму Коханому
2 Хай він вкриє мене цілунками уст своїх,
бо любов його вина солодша.
3 Пахощі його—найзапашніші,
ім’я його—розбризкані парфуми.
Тому його дівчата і кохають.
4 Візьми мене з собою!
Давай разом втечемо від усіх!
Привів мене в свою кімнату цар.
Жінки Єрусалиму Чоловікові
Втішаймося і веселімося разом.
Любов його солодша, ніж вино,
тому й жінки обожнюють його.
Вона розмовляє з Жінками
5 Дочки Єрусалима, я темношкіра, але я чарівна.
Я смуглява, немов намети Кедара[a],
і гарна, мов намети Салми[b].
6 Ви не дивіться, що я темна,
від сонце, під яким засмагла.
Сини моєї матері на мене запалились гнівом.
Мене зробили наглядачкою
за виноградником своїм.
Свою ж лозу, яка мені належить,
я вже належно доглядати не могла.
Вона розмовляє з Ним
7 Скажи мені о ти, кого душа кохає,
де ти пасеш своїх овець?
Де спочити ти їм даєш опівдні?
Скажи мені, щоб не була мов та я,
наймичка при отарах твоїх друзів.
Він розмовляє з Ней
8 Якщо не знаєш, де знайти мене,
ти, найпрекрасніша з усіх жінок,
йди по слідах моїх овець,
і козенят своїх паси коло наметів інших пастухів.
9 Я порівняю тебе, люба моя,
з лошицею колісниць фараонових.
Виблискують вони сяйливо від прикрас.
10-11 Ось і для тебе я приготував прикраси:
щоки твої прегарні стали від сережок,
і шия від намиста гарна стала.
Вона говорить
12 Коли мій цар на своїм ложі,
мій нард[c] так солодко пахтить.
13 Коханий мій, немов торбинка з мирром[d],
що ніч проводить в мене між грудьми.
14 Коханий мій немов би хенни[e] ґроно,
що в виноградниках Ен-Ґеді[f] розцвіла.
Чоловік говорить
15 І справді ти прекрасна, моя люба,
а твої очі ніби голубки.
Жінка промовляє
16 І справді ти прегарний, мій коханий,
а ложе наше справді пишне!
17 Бруси будинку нашого—це кедри,
а крокви дому нашого—то сосни.
Вітання
1 Вітання від Якова, слуги Всевишнього Бога і Господа Ісуса Христа, всім Божим людям[a], розпорошеним по світу!
Про віру і мудрість
2 Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування. 3 Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння. 4 Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5 Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому. 6 Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер. 7 Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа, 8 бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International