Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Ковчег перенесено до храму
8 Цар Соломон скликав до Єрусалима усіх старійшин Ізраїлю, голів колін та начальників ізраїльських родин, щоб перенести ковчег Господнього Заповіту з Сіону до міста Давида.
6 Тоді священики занесли ковчег Господнього Заповіту на його місце—у внутрішнє святилище храму, Святеє Святих, і поставили його під крилами Херувимів.
10 Коли священики вийшли зі Святого Місця, хмара заповнила храм Господній. 11 І священики не могли відправити службу через цю хмару, бо слава Господа заповнила дім Господній.
Соломонова молитва
22 Соломон став перед вівтарем Господнім перед усім народом Ізраїлю й простягнув руки до небес 23 і промовив:
«О Господи, Боже Ізраїлю, ні на небі, ні на землі немає такого Бога, як Ти. Ти виконуєш Свій Заповіт про любов до слуг Твоїх, які всім серцем дотримуються шляху Твого. 24 Ти виконав Свою обітницю, що дав Своєму слузі Давиду, моєму батькові. Ти устами Своїми пообіцяв і руками Своїми виконав її, як і сьогодні. 25 Тепер, Господи, Боже Ізраїлю, виконай ту обіцянку, яку Ти дав Своєму слузі Давидові, батькові моєму, коли сказав: „Завжди твої сини сидітимуть на троні Ізраїлю, доки вони пильнуватимуть все те, що роблять, як ти це робив”. 26 І тепер, Боже Ізраїлю, нехай здійсниться слово Твоє, яке Ти дав Своєму слузі Давиду, моєму батькові.
27 Та чи справді Бог житиме на землі? Небеса й навіть увесь всесвіт не можуть вмістити Тебе. Наскільки ж менший храм, збудований мною! 28 Отож зглянься на молитву й благання Твого слуги, о Господи мій Боже. Почуй плач і молитву, якими Твій слуга звертається до Тебе цього дня. 29 Нехай очі Твої будуть звернені до цього храму вдень і вночі. Це місце, про яке Ти казав: „Ім’я Моє буде тут”. Тож почуй молитву слуги Свого, який молиться до цього храму. 30 Почуй благання Свого слуги й Свого народу ізраїльського, коли вони молитимуться на цьому місці до Тебе. Почуй з Небес, місця де Ти живеш, а почувши, прости.
41 Щодо іноземця, який не належить до Твого народу Ізраїлю, але прийде з далеких земель завдяки імені Твоєму, 42 оскільки люди чутимуть про Твоє велике ім’я, Твою правицю могутню й Твої розпростерті руки, коли він прийде помолитися у цьому храмі, 43 тоді почуй з Небес, де Ти живеш, і зроби те, про що просить Тебе чужинець, тоді всі народи землі знатимуть ім’я Твоє і боятимуться Тебе, як боїться Твій власний народ ізраїльський, і будуть знати, що цей храм, який я збудував, щоб вшанувати Тебе, носить Твоє ім’я.
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Хвальна пісня Кори.
2 О Всемогутній Господи,
Твій храм такий чарівний.
3 Не можу дочекатись, Господи,
коли ввійду в Твій храм,
душа і серце затремтять від щастя,
побачити Живого Бога.
4 О Всемогутній Господи, мій царю, Боже,
тут навіть ластівки собі знаходять дім,
в’ють гнізда і вирощують дітей.
5 Блаженні ті, хто у Господнім храмі оселились
і Бога прославляють день у день. Села
6 Благословенні ті, кому Ти силу дав,
шлях їхній—до Твого храму.
7 Вони ідуть через долину Бака
і воду п’ють з оаз, наповнених осінніми дощами.
8 Із міста в місто[a] йдуть вони,
щоби побачить Бога на Сіоні.
9 Господи, Боже Всемогутній, ось моя молитва!
О Боже Якова, почуй мене. Села
11 Один-єдиний день в Твоєму храмі кращий,
ніж тисячі днів будь-де.
Біля воріт у Божий храм тулитись краще,
ніж спочивати у домі безбожника.
12 Господь—то сонце й щит[d],
від Нього—слава й честь.
Душею чистим Він дарує все.
13 О Всемогутній Господи!
Хто вірить в Тебе, той і щастя має.
Уберіться в обладунок Божий
10 І нарешті таке. Будьте міцні в Господі, в Його могутній силі. 11 Зодягніться в повний обладунок Божий, щоб протистояти диявольським підступам. 12 Бо ми боремося не проти людей, не проти плоті й крові, а проти правителів, володарів темряви цього світу, духовних сил зла на небесах.
13 А тому зодягніться в повний обладунок Божий, щоб змогли ви протистояти, коли настане лихий день, і вистояти, перемігши все. 14 Тож будьте стійкими. Підпережіться паском правди, а праведність візьміть своїм панцирем. 15 І, щоб мати стійку опору, взуйтесь у Добру Звістку про мир. 16 А також візьміть віру як щит, за допомогою якого ви зможете зупинити всі вогняні стріли лукавого. 17 Візьміть спасіння своїм шоломом вашим, а мечем Духа—Послання Боже.
18 Палкими молитвами і благаннями в Дусі моліться завжди. Ви завжди мусите бути пильними в молитвах за всіх людей Божих.
19 Моліться також за мене, щоб хоч коли я говорив, вірні слова були дані мені, і я сміливо міг сповістити таємницю Доброї Звістки. 20 Моє призначення—завжди проповідувати Добру Звістку, навіть зараз, знаходячись у в’язниці. Моліться, щоб я міг сміливо проповідувати: так, як це мені належить робити.
56 Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я—в ньому. 57 Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною. 58 Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно». 59 Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Ісусове Слово про вічне життя
60 Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»
61 Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення? 62 А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов? 63 Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам,—від Духа, і вони дають життя. 64 Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав: 65 «Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому». 66 Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.
67 Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?» 68 У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя. 69 Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти—Божий Святий».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International