Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
[a]1 Славімо Господа!
Я Господа вславлятиму усім єством своїм
в вузькому колі щирих на майдані велелюднім.
2 Господь величні справи робить.
Народ жадає добрих справ, що йдуть від Бога.
3 Є пречудовими й преславними Його діла,
живе віки Господнє милосердя.
4 Забути не зможемо ніколи чудеса Його,
і доброта, і ласка Господа у них.
5 Свою Угоду з нами пам’ятає Він завжди,
дає поживу послідовникам Своїм.
6 Сказав Своєму Він народу про діла Свої величні,
як Він народів інших землі їм віддав.
7 Усе, що діє Бог, то правильно й шляхетно,
ми можемо на всі Його накази покладатись.
8 Його накази діятимуть вічно,
створив Він чесними і праведними їх.
9 Послав рятівника народу Він Своєму,
Угоду з ними склав навіки;
ім’я Його святе й жахливе.
10 Пошана й страх Господній—мудрості початок,
хто слідує Його наказам, розумнішає.
Оспівування Господа—довічне!
Адонія прагне стати царем
1 Коли цар Давид постарів, він ніяк не міг зігрітися, навіть коли його вкривали ковдрами. 2 Тож слуги сказали йому: «Давайте ми знайдемо цнотливу дівчину, яка буде навідуватися до царя й піклуватися про нього. Вона лягатиме поруч із ним, щоб наш цар міг зігрітися».
3 І вони шукали по всьому Ізраїлю вродливу дівчину, знайшли шунамитянку Авішаґ і привели її до царя. 4 Дівчина була дуже вродлива. Вона піклувалася про царя, прислужувала йому, але цар не спізнав її.
5 Аж ось Адонія, мати якого була Хаґґіт, набундючившись, сказав: «Я буду царем». Він підготував колісниці, коней та п’ятдесят чоловік, щоб бігли поперед нього. 6 Його батько, цар Давид, ніколи не виправляв його, ніколи не питав: «Чому ти так поводишся?» Адонія був також дуже вродливим. Він народився одразу після Авесалома.
7 Адонія радився з Йоавом, сином Зеруї, та зі священиком Авіатаром, і вони підтримували його. 8 Але священик Задок, Беная, син Єгояди, пророк Натан, Шимей і Рей та охоронці Давида[a] не приєдналися до Адонії.
9 Тоді Адонія приніс у жертву овець, крупну худобу та вгодованих телят на камені Зогелет поблизу Ен-Роґеля[b]. Він запросив усіх своїх братів, синів царя та всіх царських вельмож Юдеї, 10 але не запросив ні пророка Натана, ні Беная, ні охоронців, ні свого брата Соломона.
Батшеба і Натан говорять з Давидом
11 Тоді Натан спитав Батшебу, матір Соломона: «Ти чула, що Адонія, син Хаґґіт, став царем, а наш володар Давид не знає про це? 12 То дозволь мені дати тобі пораду, як врятувати тобі своє життя і життя твого сина Соломона. 13 Піди до царя Давида і скажи йому: „Мій володарю-царю, чи ти не обіцяв мені, своїй слузі: „Звісно, Соломон, твій син, стане царем після мене й сидітиме на моєму троні?” Чому ж тоді Адонія став царем? 14 І коли розмовлятимеш із царем, я зайду й підтверджу те, що ти скажеш”».
15 Тож Батшеба пішла провідати старого царя до його кімнати, де шунамитянка Авішаґ піклувалася про нього. 16 Батшеба низько вклонилась і впала на коліна перед царем.
«Що тобі треба?»—запитав цар.
17 Вона сказала: «Володарю мій, ти сам обіцяв мені, своїй слузі, перед Господом Твоїм Богом: „Соломон, твій син, стане царем після мене, і сидітиме на моєму троні”. 18 Але зараз Адонія став царем, і ти, мій володарю-царю, не знаєш про це. 19 Він приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів і запросив усіх царських синів, священика Авіатара, командуючого Йоава, але не запросив твого відданого сина Соломона. 20 Мій володарю-царю, очі Ізраїлю звернені до тебе, щоб дізнатися від тебе, хто сидітиме на царському троні після тебе. 21 Інакше, як тільки мій володар-цар спочине зі своїми батьками, зі мною та моїм сином Соломоном вчинять, як із злодіями».
22 Поки вона розмовляла з царем, прибув пророк Натан. 23 Цареві сказали: «Пророк Натан тут». Тож він представ перед царем і низько вклонився.
24 Натан сказав: «Мій володарю-царю, ти проголошував, що Адонія стане царем після тебе і сидітиме на твоєму троні? 25 Сьогодні він зійшов і приніс у жертву багато волів, відгодованих телят і баранів. Він запросив усіх царських синів, командуючого і священика Авіатара. Зараз вони їдять і п’ють із ним і проголошують: „Хай живе цар Адонія!” 26 Але я, твій слуга, і священик Задок, і Беная, син Єгояди, і твій слуга Соломон не запрошені. 27 Чи вчинив ти так, не повідомивши своєму слузі, хто сидітиме на троні після тебе?»
Давид робить Соломона царем
28 Тоді цар Давид сказав: «Покличте Батшебу». Тож вона явилася перед царем.
29 І цар пообіцяв: «Воістину, як істинне й те, що Господь живий, Який рятував мене від усіх незгод, 30 сьогодні я виконаю те, в чому поклявся тобі Господом Богом Ізраїлю: Соломон, твій син, стане царем після мене і сидітиме на моєму троні, на моєму місці».
Степан перед Синедріоном
8 Степан був чоловіком, сповненим благодаті й сили. Він чинив великі дива й дивовижні знамення між людьми. 9 Але дехто, з так званої «синагоги вільних людей»[a], виступили проти нього. То були юдеї з Киринеї та Александрії, а також із Силикії та Азії. Вони почали сперечатися зі Степаном, 10 але не могли протистояти ні мудрості, ні Духові Святому, з якими він говорив.
11 Тоді вони декого підкупили, щоб ті люди сказали: «Ми чули, як Степан ганьбив Закон Мойсея і Бога». 12 Таким чином вони підбурили народ, старійшин і книжників. Ті виступили проти Степана, й, схопивши його, привели до Синедріону. 13 І було також приведено лжесвідків, які сказали: «Він без кінця ганьбить це святе місце і Закон Мойсея. 14 Бо ми чули, як він казав, що Ісус із Назарета зруйнує храм і змінить наші звичаї, які Мойсей передав нам».
15 Усі, хто були в Синедріоні, пильно подивилися на Степана й побачили, що обличчя в нього було, як у Ангела.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International