Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

Давид одружується з Батшебою

²⁶ Коли дружина Урії почула, що її чоловік загинув, вона оплакувала його. ²⁷ А після того, як жалоба пройшла, Давид забрав її у свій дім. Вона стала його дружиною і народила сина. Але те, що Давид зробив, засмутило Господа.

Натан звертається до Давида

12 Господь послав Натана до Давида. Прийшовши до Давида, він сказав: «В одному місті жили два чоловіки: один був багатий, а другий—бідний. ² У багача була сила-силенна овець та худоби, ³ а в бідного не було нічого, крім маленької овечки, яку він купив. Він доглядав її, і вона виросла разом з його дітьми. Овечка їла те, що й він, пила з його чашки й навіть спала в його обіймах. Вона була йому за дочку. ⁴ Якось прийшов мандрівник, але багач не захотів зарізати вівцю чи худобину, щоб нагодувати подорожнього, який до нього прийшов. Натомість він забрав ягничку в того бідака й зготував її для прибулого чоловіка».

⁵ Давид спалахнув від гніву на того чоловіка й сказав Натану: «Заприсягаюсь Господнім життям, що чоловік, який так вчинив, заслуговує на смерть! ⁶ Він мусить у чотири рази^[a] заплатити за ягнятко, бо він, не маючи жалю, так негідно вчинив».

Натан говорить з Давидом про його гріх

⁷ Натан сказав Давидові: «Тим чоловіком є ти! Ось що говорить Господь, Бог Ізраїлю: „Я помазав^[b] тебе царем Ізраїлю, Я врятував тебе від руки Саула. ⁸ Я ввірив тобі дім твого володаря і дружин твого володаря. Я дав тобі доми Ізраїля та Юди. І якби всього цього було замало, Я б дав тобі ще більше. ⁹ Чому ж ти знехтував Господнім словом і зробив те, що є злом в Його очах? Ти згубив мечем Урію-хиттита, а дружину забрав собі. Ти вбив його мечем аммонійців. ¹⁰ Ось чому меч ніколи тепер не залишить твій дім, бо ти зневажив Мене і взяв дружину хиттита Урії собі за дружину”.

¹¹ Ось що Господь говорить: „Я нашлю на тебе горе, яке вийде з твого ж дому. На твоїх очах Я заберу твоїх дружин і віддам тому, хто дуже близький тобі, а він серед білого дня ляже з твоїми дружинами. ¹² Ти зробив це потай він усіх, а Я вчиню так серед білого дня на очах усього Ізраїлю!”»

¹³ Давид зізнався Натану: «Я згрішив проти Господа».

Натан відповів: «Господь зняв з тебе гріх, ти не помреш.

¹ Для диригента. Псалом Давида про той час, ² коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.

Єдність тіла

4 Тож я, як в’язень, який належить Господу, благаю вас жити так, як то личить людям Божим, та бути гідними поклику Божого. ² Будьте завжди покірливими й лагідними, а також терплячими й приймайте один одного з любов’ю. ³ Намагайтеся зберегти єдність даровану Духом. Ревно бережіть її. ⁴ Є лиш одне Тіло і один Дух, і ви були покликані Богом, щоб розділити одну надію. ⁵ Є лише один Господь, одна віра, одне хрещення. ⁶ Є лише один Бог і Отець всіх. Він володар усього, виявлений в усьому, і Він усюди. ⁷ Але кожному з нас була дарована особлива милість, мірою щедрості Христової.

⁸ Ось чому сказано у Святому Писанні:

⁹ Що ж означають слова: «Він вознісся»—як не те, що Він спершу спустився на землю? ¹⁰ Таким чином, це саме Христос зійшов, а потім вознісся на вище з небес, щоб наповнити Собою цілком все.

¹¹ Він Сам дарував одним бути апостолами, другим—пророками, третім—проповідниками Доброї Звістки, а четвертим—пастирями й учителями. ^12-13 І зробив Він так, щоб підготувати людей Божих до служіння й підсилення Тіла Христова, і щоб ми всі прийшли до єднання у вірі та в пізнанні Сина Божого, до зрілості, і досягли висот досконалості Христової.

¹⁴ Тоді ми вже більш не будемо як немовлята або ті, хто постійно змінює свої думки, неначе то хвилі кидають човен з боку в бік. Вітер^[a] усякого нового вчення не захопить нас тоді, і ми не будемо втягнені в гріх обманами хитрунів. ¹⁵ Тож промовлятимемо істину з любов’ю і зростатимемо в усьому, щоб бути схожими на Христа. Бо Ісус—голова, ¹⁶ та усе тіло залежить від Нього. Його владою усі частини тіла з’єднані докупи, і все воно тримається разом завдяки Христу. І коли кожна окрема частина виконує те, що мусить, все тіло росте й міцніє завдяки любові.

²⁴ І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.

Ісус—хліб життя

²⁵ Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?» ²⁶ Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу. ²⁷ Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».

²⁸ Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?» ²⁹ І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”». ³⁰ Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш? ³¹ Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з небес, щоб вони їли”»^(A).

³² Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з небес. ³³ Адже хліб Божий—це Той, Хто сходить з небес і дарує життя світові». ³⁴ «Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі»,—сказали вони.

³⁵ Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.