Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида про той час, 2 коли пророк Натан прийшов до нього після того, як Давид з Батшебою згрішив.
3 О Боже, яви Твою вірну любов, змилосердься,
проникнися до мене співчуттям,
і змий усі мої провини.
4 Зітри провини всі мої численні,
очисть мене від всіх моїх гріхів.
5 Я визнаю свою провину беззаконня,
я невгамовно думаю про ті гріхи.
6 Згрішив я супроти Тебе, лишень Тебе!
Вчинив я те, що зле в Твоїх очах, щоб показати,
що правий Твій присуд і чесним є Твій суд.
7 Я народився грішним,
в гріху зачатий матір’ю моєю.
8 Ти хочеш, щоби вірність оселилась у моєму серці,
вклади ж бо в мене Твою мудрість.
9 Зніми мій гріх, скропи мене іссопом[a],
очисть мене, щоб забілів, мов перший сніг.
10 Дай знов почути пісні радості та щастя,
кісткам, потрощеним Тобою, звеселитись знов.
11 Забудь гріхи мої і змий усі мої провини.
12 Всели у мене чисте серце, Боже,
зроби мій дух бадьорим і міцним.
19 Підійшовши ближче до табору й побачивши тельця й танці, Мойсей дуже розгнівався, кинув скрижалі обома руками й розбив їх під горою. 20 Тоді він узяв тельця, що ті зробили, спалив його у вогні, розтовк на порох, кинув його в воду й примусив дітей Ізраїля її пити. 21 Мойсей сказав Ааронові: «Що цей народ зробив тобі, що ти ввів їх у такий великий гріх?» 22 Аарон відповів: «Не гнівайся, володарю мій. Ти знаєш людей, які вони грішні. 23 Вони сказали мені: „Зроби богів для нас, що йтимуть попереду нас, бо ми не знаємо, що сталося з цим чоловіком, Мойсеєм, що вивів нас із Єгипетської землі”. 24 Тож я й сказав їм: „Усі, хто має золото, познімайте його з себе й віддайте мені”. Тоді я кинув його в вогонь і вийшов оцей тілець».
25 Мойсей побачив, що народ розбещений, оскільки Аарон дозволив йому таку розгнузданість, що вони стали посміховищем перед ворогами. 26 Тоді Мойсей став на вході до табору й сказав: «Усі, хто на боці Господа, йдіть до мене!» І всі Левієві сини зібралися навколо нього.
Вечеря Господня
17 Даючи вам наступний наказ, я не хвалю вас, бо ваші зустрічі приносять вам більше шкоди, ніж користі. 18 По-перше, я чув, що коли ви збираєтеся разом[a], то серед вас є розбіжності. Та в це неважко повірити, 19 бо за вашим міркуванням, розділення церкви є ознакою істинних послідовників Христових.
20 На ваших сходинах ви не їсте Господню вечерю[b]. 21 Бо коли ви збираєтеся, то кожен поспішає з’їсти своє: один залишається голодним, а інший впивається. 22 Хіба не маєте ви осель, щоб їсти й пити? Чи, може, ви зневажаєте Божу церкву? Може, ви хочете принизити бідних? Що мені сказати? Чи слід вас хвалити? Тут я вас не хвалитиму.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International