Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
12 Лихі людці на праведних недобре замишляють,
скрегочучи на праведних зубами.
13 Але Володар мій глузує з них,
бо знає добре Він, що час розплати близько.
14 Негідники свої мечі виймають
і натягають лука тятиву,
аби поцілити нещасних, вбити добрих, чесних.
15 Але мечі уразять їхні ж злі серця,
а луки поламаються і їх скалічать.
16 Мать небагато, але праведником бути—
це краще, ніж купатися в достатку лиходієм.
17 Бо сила загребущого пощезне,
а праведника збереже Господь.
18 Відомі Господу порядні й чисті люди,
і їхня спадщина пробуде навіки!
19 В лиху годину їх не осоромлять,
добробут матимуть в голодний час.
20 Господні вороги загинуть і зів’януть,
як дикі квіти в полі, зійдуть димом.
21 Позичає нечесний, та не віддає,
а добрий завжди має що віддати.
22 Благословенні Господом у спадок землю мають,
прокляті Господом загинуть.
Давид замислив смерть Урії
14 Вранці Давид написав листа Йоаву й передав його з Урією. 15 В листі він написав: «Пошли Урію в перші лави, де точаться найзапекліші бої. Потім відступись від нього, тоді його вдарять, і він загине».
16 І ось коли Йоав обложив місто, він послав Урію туди, де, як він знав, будуть битися найсміливіші захисники. 17 Коли захисники міста вийшли й кинулися на воїнів Йоава, деякі бійці Давидового війська в цій сутичці загинули, Урія-хиттит також помер.
18 Йоав відправив Давидові посланця, щоб той розповів йому про всі подробиці битви. 19 Він наказав посланцю: «Коли ти закінчиш свою розмову про сутичку, 20 цар може скипіти гнівом і запитати тебе: „Чому ви так близько підступили до міста й ув’язалися в бій. Хіба ви не знали, що вони пускатимуть у вас стріли через мур? 21 Хто убив Авімелеха, сина Єруб-Бешета[a]? Хіба не жінка скинула на нього з муру верхній камінь жорен так, що він помер у Тевезі? Чому ви так близько підступилися до муру?” Якщо він запитає тебе про це, відповідай йому ось як: „Помер і твій слуга—хиттит Урія”».
Павлова подяка
10 Я вельми зрадів у Господі, бо ви знову почали піклуватися про мене. Звісно ж, ви й раніше піклувалися, але не мали можливості показати це.
11 Кажу так не тому, що маю потребу в цьому. Бо я навчився бути задоволений в будь-яких умовах. 12 Я знаю, що то значить жити в нестатках і в достатку. За будь-яких обставин я навчився бути задоволений: ситий я, чи голодний, в статках чи в бідності. 13 Я все можу витерпіти завдяки Христу, Який зміцнює мене.
14 Та ви добре зробили, що розділили турботи мої. 15 Ви, филип’яни, самі знаєте, що на початку проповідування Доброї Звістки, коли я покинув Македонію, жодна церква не стала моїм спільником і не підтримала мене у той час, коли мені була потрібна допомога, окрім вас. 16 Бо навіть коли я перебував у Солуні, неодноразово ви надсилали допомогу мені у скруті. 17 І це не тому, що я прагну дарунків, а тому, що хочу, щоб ви мали добро, що приходить, коли віддаєш. 18 Я маю сповна і навіть більше. Я маю більше, ніж потребую, відтоді, як одержав від Епафродита дарунок, надісланий вами. Ваш дарунок запашний, пожертва бажана і приємна Богові. 19 І Бог мій задовольнить усі ваші потреби через славне багатство Своє в Ісусі Христі. 20 Слава Богові нашому й Отцю на віки вічні! Амінь.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International