Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Псалом Давида.
Пустоголові думають що немає Бога!
Вони—руйнівники,
які чинять зло і не творять добра.
2 Господь на всіх нас дивиться з Небес,
шукає мудрих, хто Його поради прагне.
3 Вони ж бо відвернулися від Бога,
усі зіпсовані, жоден не творить добра!
4 Чи ті лиходії, що нищать мій народ,
знають про існування Бога? Ні.
Безбожники лиш накопичують скарби
не вшановуючи Його.
5 Коли ж карає Бог, вони тремтять від страху.
Чому? Бо захищає праведників Бог.
6 Ви смієтеся, кривдники, з поради,
яку шукають вбогі. А чому?
Бо бідним тим Господь дає притулок.
7 Я хочу, щоб Господь з Сіону
приніс Ізраїлю спасіння!
Коли Господь поверне із полону ізраїльтян,
що ворог захопив,
зрадіє Яків й Ізраїль[a] щасливий буде.
13 Йоав зі своїм військом пішов в наступ на арамійців, і ті повтікали від нього. 14 Коли аммонійці побачили, що арамійці втекли, вони також кинулися навтіч від Авішая і сховалися в місті. А Йоав після бою з аммонійцями повернувся до Єрусалима.
Арамійці знову надумали воювати
15 Коли арамійці побачили, що ізраїльтяни їх перемогли, вони перегрупувалися. 16 Хададезер[a] послав за арамійцями, що жили на іншому боці ріки Євфрат. Вони прийшли в Гелам під командуванням Шоваха, полководця війська Хададезерового.
17 Давидові про це доповіли, він зібрав усіх ізраїльських воїнів, перейшов з військом через Йордан і попрямував до Гелама. Арамійці вишикувалися бойовими лавами, чекаючи Давида. Зав’язався бій. 18 Арамійці кинулися тікати, і військо Давида знищило сімсот їздових на колісницях та сорок тисяч піших воїнів. Вони також вразили Шоваха, командуючого військом, і той помер там.
19 Коли всі царі, які були підданими Хададезера, побачили, що зазнали поразки від ізраїльтян, вони уклали угоду про мир з ізраїльтянами й почали їм служити. Після цього арамійці вже боялися надалі допомагати аммонійцям.
31 Тим часом Ісусові учні умовляли Його: «Вчителю, Ти б чогось попоїв!» 32 Але Він їм відповів: «Я маю їжу, про яку вам нічого невідомо». 33 І почали учні питати один одного: «Можливо, Йому хтось вже приніс поїсти?»
34 Ісус мовив до них: «Їжа Моя в тому, щоб виконувати волю Того, Хто послав Мене, і закінчити Його справу.
35 Засіваючи поле, ви часто кажете: „Ще чотири місяці, а там і жнива”. Отож кажу Я вам, підведіть очі й погляньте на поля. Вони вже готові для жнив. 36 Жнець уже одержує платню і збирає врожай для вічного життя, щоб і сіяч, і жнець удвох раділи й були щасливі. 37 І справді слушна приказка: „Один сіє, другий жне”. 38 Я послав вас збирати те, над чим ви не трудилися: інші працювали, а ви прийшли, щоб зібрати прибуток».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International