Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
20 Сказав Ти в з’яві якось вірному Своєму:
«Я радше оберу помічника, ніж воїна,
Я юнака обрав з-поміж людей.
21 Знайшов Свого раба Давида Я,
помазавши його святим єлеєм.
22 Моя рука підтримає його,
Моя правиця дужим його зробить.
23 Його не обдурити ворогам
і кривдники безсилі проти нього.
24 Я ворогам його завдам поразки,
всіх, хто ненавидить його, здолаю.
25 Мої любов і вірність лишаться із ним,
і буде ріг його піднесений в Моє ім’я[a].
26 Під його владу Я віддам і море, і річки.
27 Мені він скаже: „Батько Ти мені,
мій Бог і Скеля, мій Спаситель”.
28 Зроблю його Я первістком Своїм,
він буде наймогутнішим царем у світі.
29 Моя любов навічно буде з ним,
Угода з ним ніколи не скінчиться.
30 Я рід його продовжу на віки,
престол його стоятиме так довго, як і небо.
31 Якщо ж його нащадки не йтимуть за Законом,
і перестануть жити так, як Я звелів,
32 якщо порушать хоч які Мої накази
і за Моїми вказівками не підуть,
33 тоді їх за гріхи жорстоко Я скараю,
34 та все ж ніколи не залишу без любові,
і Моя вірність не відвернеться від них.
35 Свій Заповіт, Давиду даний, не порушу,
обіцянку Я виповню Свою.
36 У святості Я дав обіцянку назавжди,
Давиду Я неправди не скажу!
37 Давидів рід тривати буде вічно,
а царство існуватиме, допоки сонце світить.
15 Троє командирів тридцяти воїнів пробралися до Давида, який переховувався в печері у скелі Адуллам, бо филистимське військо розташувалося в долині Рефаїм. 16 У той час Давид був у фортеці, а филистимські воїни знаходилися у Віфлеємі. 17 Давида мучила спрага, і він сказав: «От якби хтось приніс мені води напитися з Віфлеємської криниці, що біля брами».
18 Тоді ті троє прорвали кордон филистимлян, набрали води з Віфлеємської криниці, що біля брами, й принесли Давидові. Але він відмовився пити ту воду і вилив її як пожертву Господу. 19 «Хай буду я проклятий Богом, якщо я вип’ю цю воду,—сказав Давид.—Чи можу я пити кров людей цих? Бо ж вони ризикували своїм життям, аби принести її». Отож Давид нізащо не погодився випити ту воду. Ось такі були подвиги цих трьох героїв.
Споглядаючи Христа, ми бачимо Бога
15 Христос є образом невидимого Бога
і стоїть вище усякого творіння[a].
16 Бо все, як на небі, так і на землі,
видиме й невидиме, трони й держави,
правителі й влада—
все прийшло через Нього
й було створене для Нього.
17 Син існував до всього і раніше за все,
і все існує завдяки Йому.
18 Він—Голова тіла, церкви.
Він—джерело, початок усього.
Він був першим, Хто воскрес із мертвих[b],
щоб стати першим[c] скрізь і у всьому.
19 Адже Бог, у всій повноті Своїй, сподобав Христа,
щоб жити в Ньому.
20 І через Ісуса Він знову поєднав у Собі все:
і земне, і Небесне.
Бог досяг миру через кров,
пролиту Христом на хресті.
21 Колись ви були чужими Богові, ви були ворогами Його через думки свої та лихі вчинки. 22 Тепер Христос примирив вас з Богом в Своєму Тілі, через Свою смерть, щоб постали ви перед Богом святими, непорочними й невинними. 23 І Він зробить це, якщо ви залишитесь непохитними й твердими у вірі своїй, якщо не відвернетеся від надії, дарованої вам Доброю Звісткою, яку ви чули. Ця Добра Звістка проповідувалася всім, хто живе на землі, і слугою якої я, Павло, став.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International