Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
23-24 Сказав Володар мій:
«Верну я ворогів з Башану,
з глибин морських дістану їх.
Ви будете ходить по їхній крові,
і пси її нап’ються досхочу».
25 Побачать вороги ходу звитяжну Бога,
як йтиме[a] Він, мій Цар, святковий і святий.
26 Попереду крокують співаки,
музики йдуть за ними, і дівчата в бубни б’ють.
27 Вславляйте Господа на зібранні великім!
Співай, народе ізраїльський, славу Богу!
28 Веде їх молодий Веніамин,
вожді Юдеї та юдейське військо,
провідники Завулона й Нафталі провідники.
29-30 Із храму над Єрусалимом
наказує Великий Бог оспівувати Його славу:
«Яви нам, Боже, все Своє могуття,
яке в минулому народу нашому являв.
Знесуть царі свої скарби у храм Єрусалимський».
31 Дай волю палиці і звірів приручи,
волів й корів народів тих примусь коритись.
Вони війни хотіли, Ти ж розвіяв їх.
Хай порпаються у багні,
нехай несуть кавалки срібла.
32 Нехай Єгипет принесе свої скарби,
хай ефіопи віддадуть свої багатства.
33 Співайте шану Богу, всі царі земні,
славите у піснях свого Володаря! Села
34 Прославте Бога!
Він на колісниці мчить в довічних небесах,
послухайте Його могутній голос!
35 Бог—наймогутніший серед усіх богів,
Бог Ізраїлю дасть народу силу.
16 Коли Господній ковчег заносили до міста Давида, Міхал, дочка Саула, визирнула у вікно й, побачивши Давида, який танцював і веселився перед Господом, вона відразу відчула до нього зневагу.
17 Господній ковчег принесли і встановили на відведеному місці в наметі, який Давид спорудив для нього. Давид приніс жертву всеспалення та мирні жертви перед Господом. 18 Коли ж Давид скінчив приносити жертву всеспалення та мирні жертви, благословив він людей в ім’я Господа Всемогутнього. 19 Потім він роздав по буханцю хліба, пирогу з фініками та в’язку родзинок всім ізраїльтянам: чоловікам і жінкам. Згодом усі розійшлися по своїх домівках.
20 Коли Давид повернувся додому, щоб благословити своїх рідних, назустріч йому вийшла Міхал, дочка Саула, яка сказала: «Як відзначився сьогодні цар Ізраїлю! Оголився на очах невільниць, своїх слуг, ніби якийсь покидьок».
21 Давид відповів Міхал: «Це було перед лицем Господа, Який обрав мене, а не твого батька й не когось із вашого дому. Це Він мене призначив правити Господнім народом ізраїльським, і саме тому я святкуватиму цю подію перед Господом. 22 Я буду ще недостойніше виглядати, я буду ще більш приниженим навіть у власних очах. Але я матиму повагу цих невільниць, про яких ти згадувала».
23 Сталося так, що в Міхал, дочки Саула, не було дітей аж до смерті.
31 «З ким можна порівняти це покоління людей? На кого вони подібні? 32 Вони, немов діти, які сидять на базарі й гукають один до одного:
„Ми грали для вас на сопілці,
але ж ви не танцювали.
Ми співали вам жалісних пісень,
та ви не ридали”.
33 Бо коли прийшов Іоан Хреститель, який не їв хліба й не пив вина, ви казали: „Він одержимий нечистим”. 34 Коли ж прийшов Син Людський, Який їсть, як інші, і п’є вино, ви кажете: „Погляньте на Нього! Він ненажера та п’яниця! Він друг збирачів податків та грішників!” 35 Та мудрість виявляється у вчинках»[a].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International