Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента хору. Псалом родини Кори.
2 Господь величний!
Такої ж похвали достоїн Він у місті Бога нашого,
на тій святій Його горі.
3 Єрусалим—на гідній висоті, вона аж на горі Сіон[a]
насправді ж бо піднесена до Бога,
Великого Царя оселя.
4 В її укріпленнях надійних наш Господь
нам показав спасіння місце,
бо там живе наш Бог.
5 Коли царів поганських гурт у бій ішов,
6 їх вразила Єрусалима пишність,
й вони, збентежені, всі кинулися навтіч.
7 Перейми болісні нажаханих скували,
відомі матері, яка дитині життя дає.
8 Тремтіли чужоземці,
мов кораблі Таршиша[b], східним вітром гнані.
9 Що чули ми, те нам побачить довелось
у місті Господа Всемогутнього, у нашого Бога.
Він наше місто збереже навічно! Села
10 Наш Бог, в Твоєму храмі
роздумуємо про Твою постійну ласку.
11 Як розлетілася про Тебе слава,
так і по всьому світу хай люди хвалу Тобі співають.
Кожен знає про доброту Твою![c]
12 Народ гори Сіон хай торжествує,
і люд юдейських міст хай веселиться,
обрадуваний благомудрістю Твоєю.
13 Пройдіть довкруги Сіона,
подивіться місто, порахуйте вежі.
14 Спиніться поглядом на стінах,
потіштеся палацами його,
щоби нащадкам все змогли донести.
15 Адже цей Бог—наш Бог навіки,
і Він вестиме нас аж до кінця[d].
31 Тоді Давид сказав Йоаву і всім тим воїнам, які були тоді з ним: «Розірвіть ваш одяг, надіньте жалобні волосяниці й пройдіть у жалобі перед тілом Авнера». Сам цар Давид ішов за похоронним візком. 32 Авнера поховали в Хевроні; цар голосив над труною Авнера. Всі люди теж оплакували його.
33 Цар завів жалобну пісню, відправляючи похорон Авнера:
«Чи слід було Авнеру гинути, як помирає безбожник?
34 Не зв’язані були у тебе руки,
і ноги не закуті у кайдани.
Ти впав, як гинуть від руки неправедних людців».
Увесь народ знову заголосив над ним. 35 Потім усі прийшли до Давида й почали його умовляти щось з’їсти. Але Давид заприсягнувся, мовивши: «Нехай Господь якнайсуворіше обійдеться зі мною, якщо я візьму хоч крихту хліба, будь-що до заходу сонця!» 36 Увесь народ довідався про це і був утішений. Справді, все що робив цар, їх втішало. 37 Отже, того дня весь народ, кожен в Ізраїлі знав, що цар не причетний до вбивства Авнера, сина Нера.
38 Після цього цар звернувся до своїх слуг: «Хіба ви не зрозуміли, що сьогодні в Ізраїлі не стало видатного провідника й вельможі?
Хто може бути Ісусовим учнем
(Лк. 9:57-62)
18 Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера. 19 Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
20 Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні—гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
21 Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька». 22 Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International