Revised Common Lectionary (Semicontinuous)

^1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.

Смерть Саула

31 У війні з филистимлянани ізраїльтяни почали тікати, багато з них полягло на горі Ґілбоа. ² Филистимляни переслідували Саула та його синів. Вони вбили Саулових синів: Йонатана, Авінадава та Малкі-Шуа. ³ Битва ставала дедалі тяжчою для Саула, і коли його наздогнали лучники, його таки смертельно поранили. ⁴ Отож Саул звернувся до свого зброєносця: «Дістань меч і заколи мене, інакше ці необрізані познущаються й позбиткуються з мене». Але його зброєносець відмовився, бо він був дуже нажаханий. Тоді Саул витягнув власного меча і впав на його вістря.

⁵ Коли зброєносець побачив, що Саул мертвий, він також упав на свій меч й помер разом із ним. ⁶ Отак в один день загинули Саул, троє його синів, зброєносець і всі воїни Саула.

⁷ Коли ізраїльтяни, що жили за долиною й далі через ріку Йордан, побачили, що військо ізраїльтян утекло, а Саул із синами помер, вони полишили свої міста й повтікали. Тоді прийшли филистимляни та оселилися там.

⁸ Наступного дня, коли филистимляни прийшли грабувати загиблих, вони знайшли тіла Саула та його синів на горі Ґілбоа. ⁹ Вони відтяли йому голову, забрали озброєння й розіслали гінців по филистимських землях із доброю звісткою, щоб сповістити у храмах їхніх бовванів та всьому народові. ¹⁰ Вони поклали його зброю у храмі Ашторет, а тіло повісили на стіні Бет-Шана^[a].

¹¹ Коли жителі Явеш-Ґілеада почули про все, що филистимляни зробили з Саулом, ¹² тоді усі хоробрі чоловіки цілу ніч ішли до Бет-Шана. Вони зняли тіла Саула та його синів зі стіни Бет-Шана й повернулися до Явеша, де спалили їхні тіла. ¹³ Вони зібрали кістки й поховали їх під тамарисковим деревом у Явеші і постилися протягом семи днів^[b].

Охоче допомагайте братам у Христі

9 Якщо говорити про допомогу Божим людям в Юдеї, то немає потреби писати вам про це. ² Я знаю, що ви завжди готові допомогти. Я хвалю вас перед македонцями, розповідаючи, що церкви в Ахаї були готові допомогти ще з минулого року. Я казав і про те, що ваше завзяття заохотило багатьох інших допомагати. ³ Та я посилаю до вас братів, щоб ця наша похвала не була марною і щоб ви, як я й казав, були напоготові. ⁴ Інакше, якщо македонці прийдуть зі мною і побачать, що ви не готові збирати пожертви, то ми будемо осоромлені (не кажучи вже про вас) тим, що були так упевнені в вас. ⁵ Я вважав за потрібне просити братів піти до вас поперед нас і заздалегідь підготувати ваші щедрі дарунки, що були обіцяні раніше. І щоб то були щедрі й добровільні дари, а не віддані проти волі через вашу пожадливість.