Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
Самех
113 Як я ненавиджу тих безхребетних,
що не слухняні повністю Тобі,
але ж як я кохаюся в Твоєму вченні.
114 Ти—мій Дорадник, Захисник мій,
всім серцем покладаюсь на Твої слова!
115 Безбожники, геть зі шляху мого,
я буду жити за Законом Божим!
116 Підтримай так, як обіцяв Ти, щоб я жив,
не дай розчаруватися, не кинь напризволяще!
117 Підтримку дай Свою, щоб міг я врятуватись
і керуватися завжди законами Твоїми.
118 Ти відмітаєш тих, хто зневажає Твої закони,
бо Ти брехливість їхню викриваєш.
119 За покидьків вважаєш ти лихих людців,
та я Твою Угоду всім єством вітаю.
120 Тремчу увесь від поклоніння й страху,
адже Твої накази щиросердо я сприймаю.
Аїн
121 Я досі праведно і чесно жив,
тож на поталу кривдникам мене не віддавай.
122 Слузі Твоєму милість подаруй,
не дай зухвалим гнобити мене.
123 Я очі видививсь, чекаючи від Тебе порятунку,
очікуючи справедливих слів Твоїх.
124 Зі слугою Своїм поводься так,
як щира любов підкаже,
навчи мене Твоїх законів.
125 Я Твій слуга, тож дай мені кебети,
збагнуть, що мушу Заповіт Твій знати.
126 О Господи, вже час настав Тобі зробити щось,
адже народ порушив Твої накази.
127 Я ж через те люблю Твої повчання
від золота і срібла дужче.
128 Тому й виконую всі настанови,
тому й ненавиджу оманливі стежки.
Саул намагається вбити Давида
19 Саул наказав синові Йонатану та всім своїм слугам убити Давида. Але Йонатану Давид подобався, 2 тому він попередив Давида: «Мій батько Саул шукає можливості вбити тебе. Будь обережний завтра вранці, сховайся й не виходь нікуди. 3 Я вийду й стоятиму з батьком на полі там, де ти ховатимешся. Я поговорю з ним про тебе, а потім тобі розповім, що вивідаю».
4 Йонатан добре говорив про Давида Саулові, батьку своєму. Він сказав: «Нехай цар не заподіє зла своєму рабу Давидові; він не провинився перед тобою, а навпаки, зробив тільки те, що пішло на користь тобі. 5 Коли він вийшов на филистимлянина, то важив своїм життям. Господь здобув велику перемогу для всього Ізраїлю. Ти це бачив і був щасливий. Навіщо ж тоді чинити несправедливо з невинним чоловіком—убивати безпричинно Давида?»
6 Саул вислухав Йонатана і поклявся: «Заприсягаюсь Господнім життям, що Давида не стратять».
7 Тоді Йонатан покликав Давида й передав йому дослівно розмову з батьком. Він привів його до Саула, і Давид, як і раніше, жив при ньому.
39 А як настав день, то побачили вони невідому землю, але помітили затоку із похилим берегом та й вирішили, якщо вдасться, там пристати. 40 Отож, відрубавши якорі, вони залишили їх у морі. Потім моряки відв’язали канати, якими були закріплені керма, й поставивши вітрило за вітром, попрямували до берега. 41 Але потрапивши на піщану мілину, ніс корабля нерухомо загруз, а корму розбивали потужні хвилі.
42 Воїни змовилися повбивати полонених, щоб жоден не міг поплисти й утекти. 43 Але офіцер хотів врятувати Павла і тому утримав їх від цього. Він наказав тим, хто вміє плавати, першими стрибати з корабля в море і добиратися до суші. 44 А решта мусили добиратися до берега на дошках і уламках корабля. Отак усі благополучно дісталися до землі.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International