Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
9 Тож справедливо Він судитиме цей світ,
по совісті судитиме народи.
10 Нехай Господь притулком буде для стражденних,
тих, хто переживає тяжкі часи[a].
11 Щоб ті, хто знає Твоє ім’я[b], довірились Тобі.
Чому? А через те, що Ти, Господь,
не відштовхнеш людей, які прийшли до Тебе.
12 Оспівуйте Господа,
Який живе на горі Сіон.
Розповідайте народам
про вражаючі справи Його.
13 Він Той, Хто мститься за кров тих людей,
Він пам’ятає тих, хто прагне помсти.
Не забуває Він про бідних,
смиренних, що прийшли по допомогу.
14 Будь милосердний, Господи, до мене!
Поглянь, як мене гнали вороги.
І забери мене від брами смерті.
15 Я прославлятиму Тебе з Єрусалима брами,
радітиму, врятований Тобою.
16 Потрапили чужі народи в яму,
що вирили самі ж.
Заплутались самі вони в тенетах,
розставлених для інших.
17 Отак вони дізнаються нарешті,
що славний справедливістю Господь.
Він грішників у їхні ж пастки ловить,
розставлені для інших. Хігайон[c] Села
18 Хай люд лихий, який забув про Бога,
зійде в могилу.
19 А чому? Тому що жебраків Бог не забуде,
побачать бідні здійснення бажань.
Встань, Господи,[d] та народи віддай на суд Свій,
не дозволь їм навіть подумати,
що вони Над тобою перемогу святкуватимуть.
20 Провчи їх, Господи,
нехай знають вони, що смерть спіткає їх. Села
Давид на службі у Саула
14 Саула покинув Дух Господній, злий дух, посланий Господом, його мучив.
15 Слуги Саулові порадили йому: «Послухай-но, злий дух, насланий Богом, тебе вимучує. 16 Нехай наш володар накаже слугам знайти когось, хто вміє грати на арфі. Він заграє, коли на тебе зійде злий дух від Бога, і тобі стане краще».
17 То Саул сказав слугам: «Знайдіть когось, хто майстерно грає, і приведіть до мене».
18 Якийсь слуга запитав: «Я бачив, що син Єссея з Віфлеєма вміє грати на арфі. Він хоробрий воїн, добрий боєць. Він уміє говорити та ще й гарний з виду. І Господь з ним».
19 Тож Саул послав людей до Єссея з проханням: «Пришли до мене сина, Давида, який отару пасе». 20 Єссей взяв віслюка, трохи хліба, бурдюк вина та козеня і прислав їх разом із сином Давидом до Саула.
21 Так Давид прибув до Саула і постав перед ним. Він так сподобався Саулу, що той зробив його своїм зброєносцем. 22 А батькові Єссея Саул переказав таке: «Дозволь Давидові залишитися у мене на службі, дуже він мені сподобався».
23 Відтоді як тільки дух від Бога сходив на Саула, Давид брав арфу й починав грати. Саул відчував полегшення, йому відлягало, ставало краще, а злий дух відступався від нього.
Павло вирушає до Македонії та Греції
20 Коли припинилися заворушення, Павло покликав учнів Ісусових і, звернувшись до них із втішним словом, попрощався з ними, й подався до Македонії. 2 Мандруючи тими краями, він знаходив багато слів, які підбадьорювали людей. 3 Потім Павло дістався до Греції, де пробув три місяці. А як зібрався відплисти до Сирії, юдеї змовилися проти нього, і тому він вирішив повертатися до Сирії через Македонію. 4 Супроводжували Павла Сопатер, син Пирра з Верії, Аристарх та Секунд із Солуні, Ґай з Дервії, Тимофій та Тихик і Трохим з Малої Азії. 5 Вони вийшли раніше й чекали нас у Троаді. 6 Ми ж відпливли з Филипії після свята Опрісноків і через п’ять днів приєдналися до них у Троаді, де й пробули сім днів.
Павло повертає до життя мертвого
7 У неділю[a], коли учні зібралися всі разом для вечері Господньої[b], Павло розмовляв з ними. Маючи намір відбути наступного дня, він говорив до півночі. 8 У верхній кімнаті, де ми зібралися, горіло багато світильників. 9 Поки Павло говорив, молодик, на ім’я Евтих, який сидів на підвіконні, став потихеньку засинати. Нарешті, сон зовсім здолав його і він упав з третього поверху. Коли люди підняли його, він був мертвий.
10 Павло, зійшовши униз, припав до юнака, обняв його й промовив: «Не хвилюйтеся, він іще живий». 11 Потім Павло піднявся нагору, переломив хліб і поїв. І він довго говорив, аж до світанку, а потім пішов. 12 А юнака живого повели додому, і всі були дуже втішені.
Павло проповідує в Мілеті
13 Ми ж вирушили далі й попливли до Асси, де збиралися зустріти Павла. Це він сам так усе спланував, бо мав намір йти до того міста пішки. 14 Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і попливли до Мітилена. 15 Звідти ми вийшли наступного дня й пристали до берега неподалік від Хіоса. Наступного дня перетнули затоку й пристали до Самоса, а ще через день дісталися до Мілета.
16 Павло вирішив не заходити в Ефес, щоб не витрачати час в Малій Азії. Він дуже поспішав, аби дістатися в Єрусалим до дня П’ятидесятниці.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International