Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Псалом Давида.
Вславлятиму Тебе від глибини душі,
перед богами[a] я співатиму осанну.
2 Святому храму шанобливо і покірливо вклонюся,
звеличуватиму Твоє ім’я за милість, за любов Твою,
адже обітниця Твоя Твоє ім’я піднесла над усім.
3 Коли я Тебе кликав, Ти озвався,
Ти простір дав душі моїй складати про Тебе гімни.
4 Нехай усі земні царі Тебе прославлять,
коли слова Твої почують.
5 Нехай вони також співають про діла Господні,
тому що слава Господа—безмежна.
6 Хоч високо піднесений Господь,
убогого Він помічає, пихатим знає ціну,
віддалік тримає їх.
7 Якщо ускочу я в халепу,
Ти зробиш так, щоб кривдника я пережив,
простягнеш руку і правицею мене спасеш.
8 Господь відплатить ворогам за мене.
О Господи, повік живуть Твої любов і ласка незрадливі.
Не кинеш Ти нізащо і ніколи тих, кого створив.
Ковчег в Ашдоді й Екроні
5 Захопивши Божий ковчег, филистимляни перенесли його з Евенезера до Ашдода. 2 Коли филистимляни забрали Божий ковчег, вони принесли ковчег до храму Даґона[a] й помістили біля Даґона. 3 Прокинувшись наступного ранку, ашдодці побачили, що Даґон упав долілиць перед Божим ковчегом! Вони взяли Даґона й поставили на своє місце. 4 Але коли прокинулися наступного ранку, Даґон знову впав долілиць перед Божим ковчегом! У Даґона були відбиті голова й обидві руки, які валялися на призьбі, залишився неушкоджений тільки тулуб. 5 Ось чому понині ні священики Даґона, ні будь-хто інший не ступають на призьбу, коли входять у храм Даґона в Ашдоді.
6 Рука Господа тяжко вразила жителів Ашдода і його околиць. Вона спустошила Ашдод та його околиці пухлинами. Господь також наслав на них пацюків, які спустошували землю і насмерть лякали мешканців цього міста[b]. 7 Коли жителі Ашдоду зрозуміли, що скоїлося, вони сказали: «Ковчег Бога Ізраїлю не повинен залишатися з нами, бо Його рука гнітить нас і нашого бога Даґона». 8 Тому вони скликали всіх филистимських правителів і почали з ними радитися: «Що нам робити з ковчегом Бога Ізраїлю?»
Ті відповіли: «Нехай передадуть ковчег Бога Ізраїлю до Ґата».
Отож ковчег Бога Ізраїлю був переданий до Ґата.
9 Але як тільки вони його передали, рука Господня почала тяжіти над цим містом, викликавши в ньому велике замішання. Він наслав пухлини на жителів міста, як молодих, так і старих. 10 Вони передали ковчег Божий до Екрона.
Коли Божий ковчег прибув до Екрона, його жителі зчинили галас: «Вони принесли ковчег Бога Ізраїлю, щоб убити нас і наших людей». 11 Вони скликали всіх правителів филистимських і попросили їх: «Відішліть ковчег Бога Ізраїлю, нехай він повертається на своє місце, інакше він уб’є нас, наш народ». Адже смерть посіяла в місті паніку; Господня рука дуже гнітила людей. 12 Хто не вмер, той захворів на пухлину, і стогін міста піднявся аж до небес.
Живіть у вірі
5 Ми знаємо, що коли наша земна оселя (наші тіла), буде зруйнована, ми матимемо дім, дарований Богом, житло на небесах, вічне і нерукотворне. 2 Тим часом, ми втомлені від земного тіла, та прагнемо вдягнутись у нашу Небесну оселю. 3 Та вдягнувши його, ми ніколи не будемо голими. 4 Бо ті з нас, хто перебуває в своєму земному тілі, зітхають і стогнуть. Ми не хочемо позбутися цього земного вбрання, ми радше хотіли б носити новий, Небесний одяг поверх цього, щоб те, що смертне, було поглинуте життям.
5 І створив нас для цього Бог, і дав нам Дух, як запоруку Своєї обіцянки майбутнього життя.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International