Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
15 Через кілька днів відбулося зібрання Ісусових послідовників (їх налічувалося близько 120 чоловік). Петро підвівся і сказав: 16 «Брати і сестри мої, мусило збутися те, що Дух Святий проголосив у Святому Писанні через Давида про Юду, який привів тих, хто схопили Ісуса. 17 Він був одним із нас і мав свою частку в тій справі, якій ми служимо».
21-22 Отже, необхідно обрати одного з тих, хто був серед нас весь той час, коли Господь Ісус був з нами—від Іоанового хрещення й до часу, коли Ісус вознісся на небеса. Цей обраний чоловік мусить стати разом з нами свідком Ісусового воскресіння».
23 Запропоновано було двох: Йосипа, якого називали Варсавою (він був також відомий під іменем Юст), та Маттія. 24-25 Потім вони почали молитися такими словами: «Господи, Тобі відомі серця всіх людей. Покажи нам, кого з цих двох Ти обрав взяти на апостольську службу, яку Юда залишив, щоб іти туди, куди йому належало». 26 І апостоли кинули жереб між двома, й він упав на Маттія. Тож він долучився до одинадцяти апостолів.
Книга Перша
(Псалми 1-41)
1 Блажен той чоловік,
який не слідує зловмисників порадам.
Щасливий той, хто не звернув на шлях гріха.
Блаженний, хто не оселився в домі богохульців,
які глузують з Бога.
2 Натомість утішається вченням Господнім.
Над ним міркує день і ніч.
3 Він буде життєдайним,
мов теє древо, що зростає над потоком,
що вчасно плодоносить і ніколи не скидає листя.
Той чоловік у всьому, чим займеться,
успішний буде.
4 А грішні люди—не такі.
Вони, мов та полова, що її здуває вітер[a].
5 Тому й не виправдатись їм,
не буде місця їм між праведних людей.
6 Чому? Бо праведних Господь веде,
а грішники загинуть!
9 Якщо ми довіряємо свідченням людей, то маємо визнати, що Господнє свідчення—набагато значніше. Бо цінність Божого свідчення в тому, що Він свідчить про Свого власного Сина. 10 Той, хто вірить в Сина Божого, несе це свідчення у собі самому. А хто не вірить Богу, робить із Нього брехуна, бо не вірить Його свідченню про Сина Свого.
Бог дарував нам вічне життя
11 Ось у чому це свідчення полягає: Бог дарував нам вічне життя, і життя це у Сині Його. 12 Той, хто має Сина, має життя, а хто не має Сина, не має й життя. 13 Я пишу про це вам, хто вірує в ім’я Сина Божого, щоб знали ви, що маєте життя вічне.
6 Я показав, який Ти є тим людям, котрих Ти дав Мені від світу. Вони були Твоїми, але Ти дав їх Мені, і вони послухалися Твого слова.
7 Зараз же вони знають, що усе, що Ти дав Мені, йде від Тебе. 8 Я дав їм вчення, що Ти дарував Мені, і вони прийняли його. Вони зрозуміли істинно, що Я прийшов від Тебе й повірили, що Ти послав Мене. 9 І Я молюся за них. Я не молюся за всіх людей, а лише за тих, кого Ти дав Мені, бо вони—Твої.
10 Все, що Моє—Твоє, а Твоє—Моє, і Я прославився через них. 11 Я йду до Тебе. Я вже не належу цьому світові, а вони залишаються в ньому. Отче Святий, збережи їх в ім’я Твоє, Яке Ти дав Мені, щоб вони були єдиними—так, як Ми єдині. 12 Коли Я був з ними, то оберігав їх ім’ям Твоїм, яке Ти дав Мені. Я захищав їх, і жоден із них не загинув, крім одного, котрий приречений був на загибель. Усе це збулося, як і було сказано у Святому Писанні.
13 Тепер Я йду до Тебе, але молитву цю промовляю тут, поки перебуваю в цьому світі, щоб цим людям передалася радість Моя, і щоб мали вони радість досконалу.
14 Я приніс їм слово Твоє, та люди зненавиділи їх, бо вони не належать цьому світові, як і Я не належу йому. 15 Я не молюся за те, щоб Ти забрав їх зі світу. Я молюся за те, щоб Ти вберіг їх від лиха. 16 Вони не належать світові цьому, як і Я йому не належу.
17 Приготуй їх на служіння Тобі через служіння істині. Вчення Твоє—істина. 18 Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. 19 Я віддаю Себе Тобі на служіння від їхнього імені, щоб і вони могли повністю присвятити себе служінню Тобі.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International