Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. На мелодію «Лілеї заповіту». Хвальний псалом Асафа.
2 Пастирю Ізраїля, прислухайся до нас,
Ти, Хто Йосипа[a] веде й сидить над Херувимами,
явися нам.
3 Яви Свою владу колінам Ефраїма, Веніамина й Манассії;
прийди й спаси нас.
4 Боже, прийми нас знову,
прийми нас і спаси!
5 О Господи, наш Боже сил Небесних,
як довго будеш гніватися на молитви наші?
6 Нам їжу Ти сльозами замінив,
дав сповна випити нашу чашу сліз.
7 Зробив Ти нас предметом домагань сусідів,
віддав нас ворогам на глум.
8 Господи наш Всемогутній,
Своїм обличчям осіяй нас і спаси.
9 В минулому Ти виніс виноград з Єгипту,
чужинців викорчував, посадив Свою лозу.
10 Ти землю очистив, лоза вкорінилась і землю накрила,
11 у затінку її сховались гори,
вона ливанські кедри оплела.
12 Лоза сповзла до Середземномор’я,
пагіння до Євфрата доросло.
13 Тож нащо огорожу зруйнував?
Тепер усякий подорожній плоди зірвати може.
14 Пасуться кабани з лісів, витопчуючи лози,
шугають дикі звірі, об’їдаючи листки.
15 О Боже сил Небесних, повернися,
поглянь з небес, Свій виноградник захисти.
16 Кинь погляд на лозу[b], яку Ти Сам саджав.
17 Згорів дотла Твій виноградник, мов сухе галуззя,
зайнявшись гнівним поглядом Твоїм.
18 Простягни руку й допоможи обранцю[c] Своєму,
із людським сином,[d] що його зміцнив Ти.
19 Ніколи більше ми Тебе не кинемо,
дай жити нам, й гукатимемо ми Твоє ім’я.
20 О Господи, о Боже Всемогутній,
вернись до нас, прийми нас і спаси.
Наближаються лихі часи
9 Ви, безтурботні жінки,
встаньте й почуйте, що я кажу.
Послухайте, що я розповім вам, легковажні.
10 Ще й року не мине, як ви будете нажахані,
безтурботні жінки!
Бо зерно не вродить, фрукти не дозріють.
11 Жахайтеся, безтурботні жінки!
Жахайтеся, легковажні!
Зніміть вбрання й вдягніть волосяниці.
12 Бийте себе в груди в горі,
бо немає вже родючих земель й багатих виноградників.
13 Колючками й терном укрилася родюча земля мого народу.
Тужіть за оселями, де веселилися, за щасливим містом.
14 Тому що палац опустіє,
а гамірне місто затихне, бо підуть звідти люди.
Фортеця і сторожова башта перетворяться на печери.
Дикі віслюки облюбують собі ті місця,
бродитимуть там вівці, шукаючи поживи.
15 Так буде до того часу,
доки посланий Богом Дух не зійде до нас.
І тоді пустеля перетвориться на квітучий сад,
і сад буде пишний, як ліс.
16 На цій землі пануватимуть справедливість і добро.
17 Добро принесе процвітання,
а справедливість—спокій і довіру на віки.
18 Народ мій житиме в мирних домівках,
у безпечних оселях, у спокої та мирі.
19 Але до того ліс буде геть знищено,
а місто зруйновано.
20 Благословенні ви, хто сіє насіння при кожному струмку,
хто відпускає худобу й віслюків вільно пастися.
17 А мудрість, що сходить з небес, насамперед чиста, по-друге, мирна, добра, покірлива, багата на милосердя і добрі справи. Вона неупереджена і щира. 18 Плоди праведності отримають ті, хто мирно працює, щоб досягти миру.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International