Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Ходімо, звеселімось перед Господом,
звертаймося до Нього співом голосним.
Співаймо ж величальну нашій Скелі рятівній!
2 Підійдемо зі вдячними пожертвами[a] до Нього,
музикою розбудимо Його.
3 Бо Господь—то наш великий Бог,
над усіма богами Він царює.
4 Адже весь світ Йому підвладний—
весь, від безодні до найвищої гори!
5 Йому належить все: і океани, й твердь земна—
бо створене це все Його руками.
6 Схилімось перед Ним, покірні будьмо!
Благословімо Господа, що нас створив!
7 Ми зробимо це тому, що Він—наш Бог,
а ми—народ, якого Він плекає наче стадо.
Ми—вівці, що бредуть за помахом Його руки,
і слухаємось голосу Його.
8 То ж облишимо впертість,
бо ми виявили її вдосталь,
коли повстали проти Бога у Массі[b] і Меріві.
Ми доста твердочолими були,
випробуючи Господа у пустелі.
9 «Там ваші пращури поставили під сумнів Мої справи,
хоч пересвідчились на власні очі, що Я міг зробити.
10 Те покоління Я терпів аж сорок років.
Вони, повірте, не сприймали настанов Моїх, як жити.
11 Я гнівався на них, тож присягнувся,
що їм ніколи не побачити землі Мого спочинку!»
Давид стає царем ізраїльським
11 Тоді весь Ізраїль зібрався до Давида в Хеврон, і сказали люди: «Поглянь-но на нас! Ми твоя плоть і кров! 2 Навіть раніше, коли нами правив Саул, саме ти вів нас, ізраїльтян, у бій». Господь Бог твій пообіцяв тобі: «Ти пастимеш Мій народ ізраїльський і станеш його правителем».
3 Усі старійшини Ізраїлю прийшли до царя в Хеврон, де Давид уклав з ними угоду перед Господом. І помазали вони Давида царем Ізраїлю, як наказав їм Господь через Самуїла.
Давид здобуває Єрусалим
4 Давид і всі ізраїльтяни пішли до Єрусалима, тобто Євуса, де мешкали євусити, які там мешкали. 5 Жителі Євуса сказали Давиду: «Ти ніколи не ввійдеш у місто». Однак Давид захопив укріплення Сіон, яке стало містом Давида.
6 Давид сказав: «Перший, хто піде в атаку на євуситів, стане вождем і князем». І Йоав, син Зеруї, пішов перший у бій, отож він і став вождем.
7 Потім Давид оселився в тій фортеці, тому й має вона назву місто Давидове. 8 Він збудував місто з усіх боків: від Мілло і аж ген довкола, а Йоав відновив решту міста. 9 Давид ставав дедалі могутнішим, і Господь Всемогутній був з ним.
13 Потім один із старійшин запитав мене: «Хто ці люди у білому вбранні? Звідки вони прийшли?»
14 Я відповів йому так: «Пане, ти знаєш, хто вони».
Тоді він мені сказав: «Це люди, які пройшли через великі страждання; вони омили одяг[a] свій і вибілили його кров’ю Ягняти. 15 Ось чому вони перед Божим престолом і прославляють Його день і ніч у Його храмі. Той, Хто сидить на престолі, захистить їх Своєю присутністю. 16 Ніколи вже не страждатимуть вони від голоду чи спраги, ні сонце не палитиме їх, та ніяка спека не страшна їм. 17 Бо Ягня, Яке знаходиться біля самого престолу, буде їхнім пастирем і водитиме їх до джерел вод життєдайних. І Бог витре кожну сльозу з їхніх очей».
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International