Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. В супроводі ґіттіта. Хвальна пісня Кори.
2 О Всемогутній Господи,
Твій храм такий чарівний.
3 Не можу дочекатись, Господи,
коли ввійду в Твій храм,
душа і серце затремтять від щастя,
побачити Живого Бога.
4 О Всемогутній Господи, мій царю, Боже,
тут навіть ластівки собі знаходять дім,
в’ють гнізда і вирощують дітей.
5 Блаженні ті, хто у Господнім храмі оселились
і Бога прославляють день у день. Села
6 Благословенні ті, кому Ти силу дав,
шлях їхній—до Твого храму.
7 Вони ідуть через долину Бака
і воду п’ють з оаз, наповнених осінніми дощами.
8 Із міста в місто[a] йдуть вони,
щоби побачить Бога на Сіоні.
9 Господи, Боже Всемогутній, ось моя молитва!
О Боже Якова, почуй мене. Села
11 Один-єдиний день в Твоєму храмі кращий,
ніж тисячі днів будь-де.
Біля воріт у Божий храм тулитись краще,
ніж спочивати у домі безбожника.
12 Господь—то сонце й щит[d],
від Нього—слава й честь.
Душею чистим Він дарує все.
13 О Всемогутній Господи!
Хто вірить в Тебе, той і щастя має.
Езекія очищає храм
29 Езекії було двадцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти дев’яти років. Його матір звали Авіжа, дочка Захарії. 2 Езекія чинив праведно в очах Господа, як і його предок Давид.
3 У перший місяць першого року свого правління він відчинив двері в храм Господній і полагодив їх. 4 Він скликав священиків та левитів, зібрав їх на площі зі східної сторони храму і сказав: 5 «Послухайте мене, левити! Тепер самі очиститеся й освятіть храм Господа Бога ваших батьків. Викиньте все нечисте зі святині. 6 Наші батьки були невірні, вони чинили зле в очах Господа нашого Бога і покинули Його. Вони відвернулися від Господньої Оселі[a]. Вони повернулися до Нього спиною.
7 Вони ж зачинили двері притвору й загасили світильники. Вони не спалювали запашне куріння і не приносили жертви всеспалення у Святеє Святих Бога Ізраїлю. 8 Тому гнів Господній упав на Юдею та Єрусалим. Він віддав їх на жах, страх і глум, як ви бачите це на власні очі. 9 Ось чому наші батьки полягли від меча, а наші сини, дочки й дружини потрапили в полон. 10 Тепер я вирішив укласти Угоду з Господом, Богом Ізраїлю, щоб відвернути Його гнів від нас. 11 Сини мої[b], не будьте байдужі, бо Господь обрав вас, щоб ви стояли перед Ним і служили Йому, правили служби й спалювали запашне куріння».
16 Священики ввійшли до Святеє Святих Господа аби очистити його. Вони винесли на подвір’я храму Господа все нечисте, що знайшли в храмі Господньому. Левити взяли все те й віднесли в долину Кідрон. 17 Вони почали освячення в перший день першого місяця, а на восьмий день того ж місяця дійшли до притвору Господа. Ще вісім днів вони освячували сам храм Господній і закінчили на шістнадцятий день першого місяця.
18 Тоді пішли вони до царя Езекії і доповіли: «Ми освятили весь храм Господній, вівтар всеспалення і все начиння, а також стіл для святих хлібів. 19 Ми освятили всі речі, які цар Агаз виніс, бо був він невірний під час свого царювання. І зараз усі ці речі—перед вівтарем Господнім».
Христова жертва спокутувала гріхи
23 То було необхідно, щоб подоби речей Небесних були освячені земними пожертвами, але самі Небесні речі повинні бути освячені жертвами досконалішими, ніж ці. 24 Бо Христос ввійшов не до рукотворної святині, подоби справжньої, Він потрапив на самі Небеса, щоб тепер явитися за нас перед Богом.
25 І не для того, щоб знову й знову приносити Себе в жертву. То лиш звичайні первосвященики входять до Святеє Святих щороку з несвоєю кров’ю[a]. 26 Якби й Він так робив, то мусив би приносити Себе в жертву багаторазово від самого сотворіння світу. Ні, Христос прийшов один раз на прикінці часів, щоб знищити гріх, принісши Себе в жертву.
27 Доля людей—померти один раз, і після цього постати перед Судом. 28 Так і Христос приніс Себе в жертву один раз, щоб спокутувати гріхи багатьох людей. І вдруге Він з’явиться, але не для того, щоб знищити гріх, а щоб спасти тих, хто чекає на Нього.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International