Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
7 Господь—наш Бог,
і влада Його повсюди на землі.
8 Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
9 Він з Авраамом уклав ту клятву,
дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
віддам вам у володіння».
37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
43 То й вивів із Єгипту Бог
народ обранців, втішений й щасливий.
44 А потім їм віддав народів інших землі,
й вони успадкували плід трудів чужих.
45 Щоб трималися Його законів,
щоб заповіді берегли Його.
Славімо Господа!
12 Ось що Господь каже:
«Рана твоя незагойна не лікується.
13 Немає жодної людини, щоб вгамувати біль,
немає ліків, щоб загоїти ту рану.
14 Ізраїль та Юдея,
ви друзями були для багатьох народів,
але вони забули вас.
Як те зробив би ворог,
Я покарав суворо вас за тяжку провину вашу,
за скоєнні незліченні гріхи.
15 Чого ж кричите над раною своєю?
Ваш біль—незцілимий.
За тяжку свою провину, за гріхи незліченні,
вчинив Я з вами ось таке.
16 Тож усі, хто смерть несли вам, від меча падуть,
усі вороги ваші—всі підуть в заслання!
Всі, хто в війні грабіжкою собі скарби здобув,
самі пограбовані будуть і втратять все».
17 «Ви можете в тім не сумніватись,
бо Я ваше здоров’я відновлю,
та вилікую від ран болючих,—Господь каже,—
справді бо вас „вигнанцем” називають люди,
Сіоном тим, який нікому не потрібен».
18 Ось що Господь каже:
«Поверну тих з родини Якова,
кого в полон забрали,
зглянусь Я на місто Якова[a].
Місто зросте на руїнах,
стоятиме палац на своєму місці.
19 Молебни вдячні будуть линути від них,
до того голосу Я згуки радощів додам,
Я рід примножу, щоб не вщухали.
Я їх важливими зроблю,
ніхто їх не зневажить.
20 І сини його будуть як колись,
і його громада переді Мною буде.
Тож покараю всіх, хто його нищить.
21 Його володар вийде з власного народу,
його правитель вийде з-поміж нього.
Його наближу Я, та він наблизиться до Мене,
бо тільки по волі Моїй люди наближаються до Бога.
22 Ви будете Моїм народом,
Я ж буду вашим Богом.
36 Вірте у Світло, поки Світло з вами, бережіть віру в Нього, щоб стати синами Світла». Мовивши це, Ісус пішов геть і сховався від людей.
Юдеї відмовляються повірити в Ісуса
37 Хоча Ісус і здійснив усі ці дива в присутності людей, вони однак не вірили Йому. 38 Бо здійснилося сказане пророком Ісаєю:
«Господи, хто повірив у те, що ми сказали?
Хто бачив силу Господню?»(A)
39 Через те вони не могли повірити, бо Ісая сказав ще й таке:
40 «Бог зробив людей сліпими,
а серця їхні кам’яними,
щоб вони не могли бачити очима
і розуміти серцем своїм,
щоб не могли вони звернутися до Господа
й отримати зцілення від Нього».(B)
41 Ісая сказав так, бо бачив Його славу і говорив про Нього.
42 Та багато людей, навіть дехто з юдейських правителів, повірили в Ісуса. Однак, боячись фарисеїв, вони не могли відкрито признатися в цьому, щоб їх не вигнали з синагоги. 43 Вони любили мирську хвалу більше, ніж хвалу Божу.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International