Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
7 Господь—наш Бог,
і влада Його повсюди на землі.
8 Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
9 Він з Авраамом уклав ту клятву,
дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
віддам вам у володіння».
37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
43 То й вивів із Єгипту Бог
народ обранців, втішений й щасливий.
44 А потім їм віддав народів інших землі,
й вони успадкували плід трудів чужих.
45 Щоб трималися Його законів,
щоб заповіді берегли Його.
Славімо Господа!
Бог випробовує Авраама
22 Після цього Бог випробував Авраама. От Він і каже: «Аврааме!» Той озвався: «Я тут». 2 Бог мовив: «Візьми свого єдиного сина, якого ти любиш, Ісаака, і йди з ним до землі Морії. Там принесеш його в жертву спаленням на горі, яку Я назву тобі».
3 Рано вранці Авраам устав, осідлав свого віслюка, взяв з собою двох своїх слуг і сина Ісаака. Авраам наколов дров для спалення і рушив до того місця, куди Бог звелів. 4 На третій день Авраам підвів очі й побачив звіддалік те місце, куди вони йшли. 5 Він сказав своїм слугам: «Лишайтеся тут із віслюком, а ми з хлопцем підемо он туди. Ми там поклонимося Господу й вернемося до вас». 6 Авраам узяв дрова для жертвопринесення й поклав їх на плечі синові. Іще він узяв із собою вогонь, ніж, і вони вдвох пішли.
7 І звернувся тоді Ісаак до батька: «Тату!» Авраам озвався: «Чого тобі, синку?» Ісаак запитав: «Вогонь і дрова ми маємо, а де ж ягня, що принесемо в жертву спаленням?» 8 Авраам відповів: «Бог сам подбає про ягня для жертви». І вони вдвох пішли далі.
Порятунок Ісаака
9 І прийшли вони на місце, яке вказав йому Бог. Авраам спорудив там вівтар і розклав дрова. Потім він зв’язав свого сина Ісаака й поклав його на вівтар поверх дров. 10 Тоді Авраам простягнув руку й вийняв ножа, щоб убити свого сина. 11 Але тут Ангел Господній погукав його з небес: «Аврааме! Аврааме!» Авраам озвався: «Я тут». 12 Ангел йому й каже: «Зупинися! Не здіймай руки на хлопчика. Не роби йому нічого, бо Я бачу тепер, що ти шануєш Бога, що заради Мене ладен пожертвувати єдиним сином своїм».
13 Авраам підвів очі й побачив барана, що заплутався рогами в кущах. Він пішов, узяв його, забив і приніс у жертву замість свого сина. 14 І назвав Авраам це місце Ягве-Їре[a]. І досі люди кажуть: «На горі Господь явився».
15 Тоді покликав Ангел Господній Авраама вдруге. 16-17 Він сказав: «Я обіцяю тобі, каже Господь, за те, що ти таке зробив і ладен був пожертвувати єдиним своїм сином, Я воістину благословлю тебе й дам тобі стільки нащадків, як тих зірок у небі, як того піску на березі моря. Вони позаймають міста ворогів своїх. 18 Всі народи землі благословлять тебе іменем нащадків твоїх за те, що ти прислухався до голосу Мого». 19 Авраам повернувся до своїх слуг, і вони всі разом пішли до Беершеби.
Віра
11 Що ж це означає—віра? Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити. 2 Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.
3 Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом. Тобто видиме було створене з невидимого.
13 Усі ті великі люди до смерті не втрачали віри. Вони не мали обіцяного за життя, але бачили його звіддалік і вітали прихід його. Вони відкрито прийняли усвідомлення того, що вони лише тимчасові гості, чужинці на цій землі. 14 Ті, хто говорять так, ясно показують, що вони очікують на свою власну землю. 15 Якби вони думали про землю, яку залишили, то мали б змогу повернутися туди. 16 Та навпаки, вони мріють про країну кращу—Небесну. Через те й Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.
17 Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином. 18 І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки»[a].
19 Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International