Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
народам про Його діла сповіщайте!
2 Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
Славте всі Його діла чудесні!
3 Пишайтеся Його святим ім’ям,
хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
4 Вірте в Господа та Його силу,
хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
обранця Якова сини і доньки,
не забувайте тих чудес, що Бог творив,
діла і рішення Його завжди носіть у серці.
7 Господь—наш Бог,
і влада Його повсюди на землі.
8 Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
9 Він з Авраамом уклав ту клятву,
дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
віддам вам у володіння».
37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
43 То й вивів із Єгипту Бог
народ обранців, втішений й щасливий.
44 А потім їм віддав народів інших землі,
й вони успадкували плід трудів чужих.
45 Щоб трималися Його законів,
щоб заповіді берегли Його.
Славімо Господа!
Народження Ісаака
21 Господь виявив свою прихильність до Сарри й усе виконав. 2 Як Він і сказав, Сарра завагітніла й народила Авраамові в його старості сина саме в той час, який вказав їй був Господь. 3 І назвав Авраам сина, що народила йому Сарра, Ісааком.
4 Коли Ісаакові сповнилося вісім днів, Авраам зробив йому обрізання, як і звелів Бог. 5 Авраамові було сто років, коли в нього народився син Ісаак.
6 Сарра тоді й каже: «Бог дарував радість мені. Нехай же кожен, хто почує це, радіє разом зі мною». 7 І Сарра додала: «Хто міг сказати Авраамові, що я, Сарра, доглядатиму дітей? Але це збулось, і я народила йому, старому, сина».
8 Разом з тим про Сина сказано так:
«Престол Твій, Боже,
то є Твій престол на віки вічні.
Закони праведності—
то закони Твого царства.
9 Бо праведність Ти цінував завжди
й завжди ненавидів Ти кривду.
Тож Бог, Твій Бог Тебе обдарував
такою великою благодаттю,
як більш нікого з-поміж Твоїх побратимів».(A)
10 І ще:
«Спочатку, Господи,
Ти заклав землі основу,
і небо—також плід Твоїх зусиль.
11 Колись настане їм кінець,
а Ти залишишся навічно;
вони геть зносяться, немов старе вбрання.
12 Ти згорнеш їх, мов плащ,
й тоді заміниш шатами новими.
А Ти—ніколи не міняєшся,
і нема кінця Твоїм рокам».(B)
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International