Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Одна з пісень Асафа.
2 До Бога я підношу голос,
про допомогу Господа благаю.
3 У дні тривог я до Володаря звертаюсь
і руки простягаю через ніч.
Моя душа не знає спочинку.
4 Думками лину я до Бога через клопоти свої,
я промовляю, але сам усе в турботах. Села
5 Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
засмучений, я слова мовити не в силах.
6 Думки мої зверталися в минуле,
постійно думаю про те, що сталося у давнину.
7 Я згадую свої пісні вночі,
я з серцем сперечаюся своїм, шукаю відповідь:
8 «Чи ж нас Володар назавжди покинув?
Невже не прийме більше нас ніколи?
9 Чи вже Його любов навік минула?
Чи слово Його згасло для прийдешніх поколінь?
10 Чи Бог забув про милосердя?
Невже Він співчуття змінив на гнів?» Села
11 Собі сказав я: «Що найбільш тривожить,
чи Всемогутній силу не згубив?»
12 Я пам’ятаю всі діла Господні,
я пам’ятаю всі дива,
що Він зробив з часів прадавніх.
13 Я розмірковував про звершення Твої,
про всі ті справи думав я невпинно.
14 Святі Твої шляхи, мій Боже,
немає бога рівного Тобі.
15 Ти Бог, Який творить ці чудеса великі,
це Ти явив народам Свою владу.
16 Своєю силою Ти визволив народ Свій,
нащадків Якова і Йосипа Ти спас. Села
17 Тебе побачила вода й злякалась,
безодня, й та тремтить від переляку.
18 Свинцеві хмари пролились водою,
громи обвалюються з неба,
а Твої стріли до землі ширяють.
19 У вихорі звучав Твій грім,
а блискавиці всесвіт сяйвом залили,
земля здригається і двиготить.
20 Твій шлях лежить через моря,
Твоя дорога—через безодні океанів,
та не знайти Твоїх слідів.
21 Немов овець отару, Ти народ провів
за допомогою Мойсея та Аарона.
8 Та я шукаю Бога,
на Божий розсуд віддаю я свою справу.
9 Бо Він—творець великих справ,
безмежних, незбагненних див, яких не осягнути нам.
10 Це він рясним дощем лице землі вмиває,
дає полям напитись досхочу.
11 Це він підносить тих, хто є внизу,
безпеку гарантує тим, хто в горі.
12 Це він руйнує замисли лукавих
і не дає підступним намірам здійснитись.
13 Він спіймає мудрагелів на нечесних планах
і вщент зруйнує замисли лихі.
14 Ясного дня вони побачать морок,
у полудень, мов уночі, навпомацки підуть.
15 Та Бог рятує бідака від брехні злостивця,
і від його жорстоких рук.
16 І виростає надія у нужденного,
несправедливість замикає свої уста.
17 Тож є благословенною людина,
яку сам Бог повчає,
що настанови Всемогутнього не відкидає.
18 Бо Він і біль завдасть, а потім перев’яже рани,
рука Його поранить, і вона ж зцілить.
19 Він від шести негод тебе врятує,
тебе і сьоме лихо не підкосить.
20 В голодну днину викупить у смерті,
в кривавій бійці меч відхилить вбік.
21 Він захистить тебе від поговору,
як прийде лихо, Він допоможе нічого боятись.
22 Ти насміхатимешся з голоду й руїни,
і хижих звірів ти боятися не будеш.
23 Каміння в полі із тобою буде в згоді,
і дикі звірі лащитися будуть.
24 Ти знатимеш, що дім твій у безпеці,
прийдеш до стада, а там усе на місці.
25 Ти знатимеш: численним рід твій буде,
нащадків буде, як стеблин у полі.
26 Ти проживеш щасливе і повне життя до кінця,
мов повне колосся, зібране вчасно.
27 Таке ми з’ясували,
тож послухай, щоб самому знати».
Про страждання за праведний вчинок
8 Отже, всі мусять жити в мирі, бути співчутливими, любити одне одного, неначе братів і сестер, бути милосердними й покірливими. 9 Не відповідайте злом на зло, образою на образу. Навпаки, просіть Бога благословити тих людей, бо саме для цього ви були покликані, щоб ви самі могли успадкувати Його благословення. 10 У Святому Писанні сказано:
«Той, хто хоче насолоджуватися життям,
й завжди бачити тільки кращі часи,
нехай береже язик від зла,
щоб з уст його слова брехливі не злітали.
11 Відмовтеся від зла, робіть добро.
Шукайте мир й допомагайте людям наслідувати мирне життя.
12 Погляд Господа звернений на тих,
хто добро чинить,
а слух Його—до їхніх молитв.
Та відвертається Господь від тих,
хто чинить зло».(A)
13 І хто зможе завдати вам болю, якщо ви ревно намагатиметеся творити добро? 14 Та якщо вам доведеться постраждати за праведні вчинки, то ви отримаєте Боже благословення. Отож «не майте страху перед тими, хто завдає вам болю і не тривожтеся»(B). 15 Та в серцях своїх святіть Господа нашого Христа. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим, хто запитає вас, на чому грунтується ваша надія. 16 Але робіть це з повагою і лагідно. Нехай сумління ваше завжди буде чистим, щоб, якщо хтось пустив би про вас чутки, то нехай він сам осоромиться тим, що паплюжить вашу праведність у Христі. 17 Бо краще постраждати за праведні вчинки, якщо на те є воля Божа, ніж за лихі.
18 Сам Христос один раз прийняв смерть за гріхи наші.
Праведник віддав Своє життя за неправедників,
аби привести вас до Бога.
Тіло Його померло, але відродилося Духом[a].
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International