Revised Common Lectionary (Semicontinuous)
1 Для диригента. Для Єдутуна[a]. Одна з пісень Асафа.
2 До Бога я підношу голос,
про допомогу Господа благаю.
3 У дні тривог я до Володаря звертаюсь
і руки простягаю через ніч.
Моя душа не знає спочинку.
4 Думками лину я до Бога через клопоти свої,
я промовляю, але сам усе в турботах. Села
5 Розплющеними Ти утримуєш мої повіки,
засмучений, я слова мовити не в силах.
6 Думки мої зверталися в минуле,
постійно думаю про те, що сталося у давнину.
7 Я згадую свої пісні вночі,
я з серцем сперечаюся своїм, шукаю відповідь:
8 «Чи ж нас Володар назавжди покинув?
Невже не прийме більше нас ніколи?
9 Чи вже Його любов навік минула?
Чи слово Його згасло для прийдешніх поколінь?
10 Чи Бог забув про милосердя?
Невже Він співчуття змінив на гнів?» Села
11 Собі сказав я: «Що найбільш тривожить,
чи Всемогутній силу не згубив?»
12 Я пам’ятаю всі діла Господні,
я пам’ятаю всі дива,
що Він зробив з часів прадавніх.
13 Я розмірковував про звершення Твої,
про всі ті справи думав я невпинно.
14 Святі Твої шляхи, мій Боже,
немає бога рівного Тобі.
15 Ти Бог, Який творить ці чудеса великі,
це Ти явив народам Свою владу.
16 Своєю силою Ти визволив народ Свій,
нащадків Якова і Йосипа Ти спас. Села
17 Тебе побачила вода й злякалась,
безодня, й та тремтить від переляку.
18 Свинцеві хмари пролились водою,
громи обвалюються з неба,
а Твої стріли до землі ширяють.
19 У вихорі звучав Твій грім,
а блискавиці всесвіт сяйвом залили,
земля здригається і двиготить.
20 Твій шлях лежить через моря,
Твоя дорога—через безодні океанів,
та не знайти Твоїх слідів.
21 Немов овець отару, Ти народ провів
за допомогою Мойсея та Аарона.
Еліфазове слово
4 Тоді заговорив Еліфаз із Темана:
2 «Якщо до тебе хтось промовить слово,
чи зможеш ти стерпіти?
Хто тут утримається і змовчить?
3 Ти багатьох людей навчав,
ти зміцнював заслаблі руки.
4 Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,
зміцнив коліна ти тремтячі.
5 Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;
насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.
6 Невже твоя набожність не дає відваги?
Твої чесноти сподівань не варті?
7 Згадай: хіба безвинні згублені були,
чи праведних хоч десь та погубили?
8 Як я не раз спостерігав,
хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.
9 Шквал Господнього гніву вимітає,
їх Божий Дух з лиця землі стирає.
10 Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,
але повипадали зуби в левеняти.
11 Немає здобичі, й левиця гине з голоду,
а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.
12 Мені таємно звістку принесли,
і вухо ледь вловило тихий шепіт.
13 Мені видіння ночі марево плели,
коли глибокий сон склепив повіки.
14 Страхи й жахи чіплялися за мене,
змушуючи кістки мої тремтіти.
15 Привід пройшов повз мене,
й волосся стало диба.
16 Не ворушився він,
та я його подоби не впізнав.
Перед очима чийсь явився образ,
і тиша. Раптом голос пролунав.
17 Чи можна праведнішим буть від Бога,
чи може смертний чистотою перевершити Творця?
18 Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,
вони, Його посланці, помиляються і ті.
19 А що вже говорить про тих,
хто мешкає у глиняних хатах[a],
де замість підмурівка—порох?
Як тую міль, їх Бог крушить.
20 Від ранку їм ударів завдає Він;
немає в них основи, тож і гинуть,
21 й нічого не лишається від них.
Отож вони конають, мудрості позбуті».
Від смерті до життя
2 1-2 У минулому, ви були духовно мертвими через свої провини та гріхи проти Бога, в яких жили раніше, йдучи лихими шляхами цього світу. Ви корилися володарю, який править злими силами цього світу[a], духові, що діє в непокірних.
3 Усі ми теж колись жили серед них, задовольняючи свою духовну природу, йдучи за її бажаннями та прагненнями. І, як усі люди на світі, були приречені зазнати гніву Божого.
4 Та Бог багатий милосердям через Його велику любов до нас. 5 Навіть коли ми були мертвими через гріхи свої, Він дарував нам нове життя разом із Христом (і були ви врятовані завдяки Божій милості). 6 Бог воскресив нас до життя разом із Христом і посадив разом із Ним на престолі у Царстві Небеснім. Господь зробив це заради нас в Ісусі Христі. 7 Бог зробив це для того, щоб показати на всі прийдешні часи незрівнянне багатство милості Своєї. Він зробив це завдяки доброті до нас в Ісусі Христі.
8 Бо саме Божою милістю спаслися ви завдяки вірі. Спасіння не є ваша заслуга, то є дар Божий. 9 То не винагорода за чийсь труд, й не те, чим хтось міг би хвалитися. 10 Бо ми—створіння Божі. Він створив нас у Ісусі Христі для добрих справ. І справи ті Бог приготував заздалегідь, щоб ми могли свої життя присвятити їм.
Свята Біблія: Сучасною мовою (УСП) © 1996, 2019 Bible League International